Кассандра

 
 
Я соромливість
 
високо поважаю, але все ж
 
бажав би я почути слово,
 
хоч те єдине, що мені належить.
 
 
Кассандра 
 
 
Ти певен, що воно тобі належить?
 
 
Ономай 
 
 
Твій батько й брат запевнили мені
 
те слово.
 
 
Кассандра 
 
 
Так від них ти й чув його,
 
а я тобі його не запевняла,
 
та ти ж і не просив, і не питав,
 
а хочеш просто взяти як належне.
 
 
Ономай 
 
 
Прости, царівно, знаю, що дівчата
 
солодкі речі люблять, але я
 
не вдавсь для того. В мене річ коротка,
 
не ти мене, а я тебе посватав,
 
то, значить, уподобав, справа ясна.
 
Адже тебе за жінку я бажаю.
 
 
Кассандра 
 
 
Як можеш ти мене бажать за жінку?
 
Ти ж бачиш, я душею не твоя.
 
 
Ономай 
 
 
Як буде мій сей стан, і сії очі,
 
і сі уста, вся горда пишна постать,
 
то де ж із них подінеться душа?
 
Адже й вона тоді моєю буде.
 
 
Кассандра 
 
 
Не більше, ніж душа твоїх рабинь.
 
 
Ономай 
 
 
Не прикладай сюди рабинь, Кассандро!
 
Царицею ти будеш так, як личить
 
моїй дружині і дочці Пріама.
 
 
Кассандра 
 
 
Не личить їй десь по неволі жити,
 
хоч би й царицею.
 
 
Ономай 
 
 
Я ж не беру тебе
 
рукою збройною, по волі підеш.
 
Я міг би прилучитись до ахейців,
 
і зруйнувати Трою, і забрати
 
тебе в полон, але я чесно хочу
 
тебе від батька взяти, заслуживши
 
послугою великою.
 
 
Кассандра 
 
 
Купити
 
мене ти хочеш, царю?
 
 
Ономай 
 
 
Всі герої,
 
найбільші навіть, купували так
 
собі жінок.
 
 
Кассандра 
 
 
То не було геройство.
 
Герой користі не шукає зроду.
 
 
Ономай 
 
 
Геройство мусить мати нагороду,
 
се і боги, і люди признають.
 
 
Кассандра 
 
 
Хіба не досить слави?
 
 
Ономай 
 
 
Слави маю
 
я й так, царівно, досить, а дружини
 
не маю ще, от і беру тебе.
 
 
Кассандра 
 
 
Уже й береш? Я ще не віддаюся.
 
 
Ономай 
 
 
Царівно, правду мовити, я честь
 
хотів тобі, питаючи, зробити,
 
як жриці божій і царівні Трої,
 
а в нас у Лідії нема звичаю
 
дівчат питати, коли батько згоден.
 
 
Кассандра 
 
 
Знай, Ономаю, шлюб такий не буде
 
з Кассандрою щасливий.
 
 
Ономай 
 
 
Не лякай,
 
пророчице, мене пророкуванням.
 
Я думаю, що й доля любить сильних,
 
одважних і рішучих; кожна жінка
 
повинна їх любити, а не любить,
 
то муситиме полюбити.
 
 
Кассандра 
 
 
Царю,
 
не знаєш ти мене, що так говориш.
 
 
Ономай 
 
 
Жінок я досить знаю.
 
 
Кассандра 
 
 
Та Кассандра
 
ще не була між ними.
 
 
Ономай 
 
 
От тому
 
я й хочу взять її.
 
 
Кассандра 
 
 
На лихо взяв би!
 
Я не люблю тебе.
 
 
Ономай 
 
 
Полюбиш!
 
 
Кассандра 
 
 
Ні, ніколи
 
не полюблю того, хто так підступно
 
скористав з нашої недолі.
 
 
Ономай 
 
 
Хто так славно
 
твій край відрятував?
 
 
Кассандра 
 
 
Не квапся, царю,
 
то ще лежить у Зевса на колінах.
 
 
Ономай 
 
 
А якби стало так?
 
 
Кассандра 
 
 
Я оборонцю
 
хвалу і дяку склала б, якби він
 
покинув вимагати в нагороду
 
мене…