Кассандра

Деїфоб 
 
 
Я не сподівався,
 
що ти, троянка і дочка Пріама,
 
так самолюбно можеш відрікатись
 
подать рятунок Трої і родині.
 
Атрідова дочка була величніш,
 
недарма еллінки проти троянок
 
так величаються, бо вийшла з них
 
славутня Іфігенія, що радо
 
життя своє дівоче положила
 
за славу рідного народу.
 
 
Кассандра 
 
 
Брате,
 
не знаєш ти ціни жіночим жертвам,
 
а я тобі кажу: з усіх жінок
 
славутня Іфігенія зложила
 
ще не найбільшу й не найтяжчу жертву.
 
Ох, скільки тяжких, хоч безславних жертов
 
зложили ті жінки, що не лишили
 
імення по собі! Якби схотів ти
 
від мене жертви крові, певне б, я
 
її здолала дати, але сеї -
 
не можу, брате, я не героїня.
 
 
Деїфоб 
 
 
Так, я се бачу, ти сестра Паріса,
 
але не Гектора. Наш Гектор міг
 
життя віддати, жінку залишити,
 
осиротити сина для рятунку
 
або для честі Трої. А Паріс
 
готовий для Гелени загубити
 
весь рідний край. Отак і ти, Кассандро,
 
для тіні млявого свого Долона,
 
хоч сам він був зрадливий проти тебе,
 
готова всіх нас утопити.
 
 
Кассандра 
 
 
Брате!
 
Не ображай загубленої тіні!
 
Ти кажеш, млявий був Долон, зрадливий?
 
Чому ж той млявий та пішов на згубу,
 
на смерть видиму в той час, як ніхто
 
з моїх братів-героїв не одваживсь?
 
Либонь, тому, що Гектор вже був мертвий,
 
а Деїфоб одважний тільки словом.
 
 
Деїфоб 
 
 
Старий я для розвідок. Ти ж, Кассандро,
 
ще молода, щоб старшого судити.
 
 
Кассандра 
 
 
Над всіх старших найстарша Правда, брате.
 
 
Деїфоб 
 
 
Лишім. Хто вмер, не встане. Річ не в сьому,
 
а в тому, що повинна ти вчинити
 
для щастя й для рятунку всеї Трої.
 
 
Кассандра 
 
 
Почім же знаєш ти, що в тім рятунок?
 
 
Деїфоб 
 
 
Я знаю те, що се остання змога.
 
Чи ти даси рятунок - невідомо,
 
але повинна ти вчинить сю пробу.
 
Коли уб'ють лідійця - люди скажуть:
 
«Що ж, не судилось!» А як ти відмовиш,
 
то скажуть всі, що ти нас загубила.
 
Цар Ономай до тебе зараз прийде,
 
щоб ти йому сама сказала слово.
 
Єдине слово «згода!» - і лідійці,
 
вшиковані до бою, рушать зараз.
 
 
Кассандра 
 
 
Мій брате, се була б потрійна зрада -
 
себе самої, правди і лідійців,
 
бо я отим одним-єдиним словом
 
погнала б на погибель ціле військо.
 
 
Деїфоб 
 
 
Миліш тобі чужинці, ніж родина!
 
 
Кассандра 
 
 
А нащо ж нам даремне їх губити?
 
Не врятував нас Гектор богорівний,
 
куди ж сьому лідійцеві!
 
 
Деїфоб 
 
 
Кассандро,
 
забула ти, що був тоді Пелід,
 
теж богорівний, ще й богорожденний,
 
тепер його нема.
 
 
Кассандра 
 
 
Так говорила
 
Пентезілея, красна амазонка,
 
що згинула за Трою без пори.
 
 
Деїфоб 
 
 
Та що Пентезілея! Все ж то жінка! -
 
не жінці врятувати Іліон.
 
 
Кассандра 
 
 
Се правда, брате, отже, й не Кассандрі.
 
 
Деїфоб 
(гнівно)
 
 
Гей, не чіпляйсь до слів!
 
 
Стара рабиня 
(входить)
 
 
Там той, чужий,
 
все домагається, чому його не кличуть.
 
 
Кассандра 
 
 
Скажи йому, щоб він ішов сюди,
 
а ти лиши нас, брате.
 
 
Деїфоб 
 
 
Що ж ти скажеш?
 
 
Кассандра 
 
 
Що бог мені звелить.
 
 
Деїфоб 
 
 
Ну, пам'ятай,
 
як тільки бог звелить сказать: «не згода»,-
 
до тебе ймення зрадниці пристане
 
віднині і довіку.
 
 
Кассандра 
 
 
Деїфобе!
 
 
Деїфоб 
 
 
Я перший прикладу його до тебе
 
прилюдно, на майдані. Пам'ятай.
 
 
(Виходить).
Ономай 
(входить і спиняється у порога. Мовчання)
 
 
Царівно, радуйся.
 
 
Кассандра мовчить.