Пісні

  
ТІЛЬКО-М РОДИЛАСЬ
 
 
 
Тілько-м ро­ди­лась, злая не­до­ля
 
Стала, ска­за­ла без жа­лю:
 
"Будеш ту­жи­ти, сер­це в'яли­ти,
 
те­бе я тим бла­гос­лов­лю!"
 
З тої го­ди­ни щас­тя уп­ли­ло,
 
І слід не­до­ля за­ме­ла,
 
Звалився камінь тяж­кий на гру­ди,
 
На сер­це ту­ге за­ляг­ла.
 
Де ступ­нем ступ­лю, тер­ни­на ко­ле,
 
Кров об­ки­пає на но­гах;
 
Де оком гля­ну, сум­но та тем­но,
 
Ніби намітка на очах.
 
Не світить місяць, не гріє сон­це,
 
Чорніє не­бо, як зем­ля;
 
І, як в склепінні ме­жи вмер­ли­ти,
 
Межи жи­ви­ми ход­жу я.
 
Знущайся, до­ле, не жа­луй си­ли!..
 
До каплі кров мою іспий!
 
І від лю­дей за­би­те тіло
 
Землею тем­ною нак­рий!
 
 
  
ХЛОПЦІ-МОЛОДЦІ...
 
 
 
Хлопці-молодці,
 
Пийте, гу­ляй­те!
 
Жваві дівча­та,
 
Хлопців ко­хай­те!
 
Бо вес­на од­на -
 
Згадайте, лю­ди!
 
І в нас дру­гий раз
 
Весни не бу­де!..
 
Шумує ви­но,
 
І мед і пи­во…
 
Склянками, хлопці!
 
Чарка не ди­во!..
 
Пийте за лич­ка,
 
За чорні бро­ви!
 
Нехай дівча­та
 
Будуть здо­рові!
 
Музики гра­ють,
 
Смичками ма­ють;
 
Жваві дівча­та
 
На вас мор­га­ють!..
 
Обійміть дівча,
 
Котра вам ми­ла!
 
Танцюйте, хлопці,
 
Поки є си­ла!
 
Не зна­ти, що рік
 
Дівчатам ска­же…
 
Може, не од­на
 
Косу зав'яже…
 
Може, й з нас кот­рий
 
Піде між лю­ди,
 
Зав'яже дівча,
 
Господар бу­де!..
 
Тоді не по­ра
 
Буде гу­ля­ти,
 
Тоді не по­ра
 
Буде й ко­ха­ти…
 
Хлопці ж мо­лодці,
 
Пийте, гу­ляй­те!
 
Жваві дівча­та,
 
Хлопців ко­хай­те!..
 
 
  
СТУДЕНТ
 
 
 
В славнім місті Пе­тер­бурзі,
 
Недалеко від Не­ви,
 
Із бо­ло­та виг­ля­дає
 
Хата бідної вдо­ви.
 
Стара ха­та зо вдо­вою
 
Разом вік свій віджи­ла,
 
Почорніла, по­хи­ли­лась
 
І в бо­ло­то увійшла.
 
Увійшла по самі вікна…
 
В ґанку схо­ди до сіней;
 
В сінях набік по­хи­ли­лись
 
Двоє скрив­ле­них две­рей…
 
І нап­ра­во старій бабі
 
Смерть підпи­сує па­тент,
 
А наліво без копійки
 
Б'ється з нуж­дою сту­дент.
 
Зима лю­та. Вітер сви­ще,
 
Сніг по вікнах бряз­ко­тить,
 
Мороз ду­шу обіймає,
 
Мороз тіло ка­ме­нить.
 
А у хаті на пос­телі
 
У сур­дуті і пла­щу
 
Сидить сту­дент ме­ди­ци­ни
 
Другий місяць без бор­щу.
 
І живіт, як гриб, за­пав­ся,
 
Облізає го­ло­ва…
 
І ос­тан­ня до­го­рає
 
Його свічка лой­ова.
 
І си­дить він, пог­ля­дає
 
На по­хи­ле­ну стіну -
 
Під стіною ле­жить че­реп,
 
Нема й криш­ки тю­тю­ну.
 
І стіння кру­гом чорніє…
 
Тілько ла­зять па­ву­ки.
 
Тілько сум­но виг­ля­да­ють
 
Із шка­лу­бин пру­са­ки…
 
 
12 ген­ва­ря
  
КАЛИНО-МАЛИНО
 
 
 
Калино-малино,
 
Ряснеє де­рев­це!
 
Хто ж те­бе при­гор­не,
 
Дівчинонько-серце?
 
Тяженько здих­ну­ла,
 
Дівчинонька ка­же:
 
"Той ме­не при­гор­не,
 
Хто ко­су зав'яже!.."
 
Головка хит­ну­лась,
 
Коса роз­ви­ну­лась,
 
До білої шиї
 
Шовком при­гор­ну­лась…
 
Косо, пиш­на ко­со!
 
Хто те­бе зав'яже?..
 
"Хто ме­не зав'яже,
 
То віно­чок ска­же".
 
Василечку ми­лий,
 
Любий та ко­ха­ний!
 
Зелен барвіноч­ку -
 
Віночку рут­вя­ний!
 
Хто ж те­бе, віноч­ку,
 
Розплітати бу­де?
 
"Запитайте, лю­ди,
 
Мої білі гру­ди!.."
 
Місяця-підповня
 
Пишні по­ло­ви­ни -
 
Груди, білі гру­ди,
 
Милої дівчи­ни!
 
По кім ви здих­не­те
 
Тяженько впівночі?
 
"По кім ми здих­не­мо -
 
Знають чорні очі!.."
 
Чароньки дівочі -
 
Горять чорні очі,
 
Як в чис­то­му небі
 
Зорі опівночі!..
 
Очі, ясні очі!
 
Зорі над зо­ря­ми!
 
По кім ви заллєтесь
 
Першими сльоза­ми?
 
"По кім ми зап­ла­чем -
 
Не пи­тай­те, лю­ди:
 
Тому пер­ша слізка,
 
Хто нам ми­лий бу­де!"
 
Спаде пер­ша слізка,
 
Здихнуть білі гру­ди,
 
По кім здих­нуть гру­ди,
 
Того вінок бу­де…
 
Хто вінок розв'яже,
 
Той ко­су зав'яже,
 
Той дівча при­гор­не,
 
Щиру прав­ду ска­же.
 
 
  
ГОЛУБОНЬКО-ДІВЧИНОНЬКО...
 
 
 
Голубонько-дівчинонько,
 
Зіронько моя!
 
Не пи­тай­ся, моя ми­ла,
 
Чого сму­тен я!
 
Живо-живо то­го смут­ку
 
І ти не ми­неш!..
 
Отоді ти, моя ми­ла,
 
Мене спом'янеш…
 
Голубонько-дівчинонько,
 
Мій ро­же­вий цвіт!
 
Ти ве­се­ла, світом ра­да,
 
Тобі ми­лий світ!..
 
Живо-живо світом зну­диш,
 
Тяженько здих­неш…
 
Отоді ти, моя ми­ла,
 
Мене спом'янеш!..
 
Гудуть пчо­ли ко­ло те­бе,
 
Ти, як лист, дри­жиш…
 
Ти їх го­ниш, не од­го­ниш
 
І са­ма біжиш…
 
Живо-живо під ті співи,
 
Як ди­тя, зас­неш…
 
Отоді ти, моя ми­ла,
 
Мене спом'янеш…
 
Ти за­то­пиш очі в очі -
 
Очі не схиб­нуть!
 
Тобі див­но, що чужії
 
Від твоїх змиг­нуть…
 
Живо-живо са­ма гля­неш -
 
І са­ма змиг­неш.
 
Отоді ти, моя ми­ла,
 
Мене спом'янеш…
 
Ти вітаєш, обіймаєш
 
Своїх і чу­жих!
 
Як ди­ти­на, ти, дівчи­но,
 
Ластишся до них…
 
Живо-живо од чу­жо­го
 
Руки од­ви­неш…
 
Отоді ти, моя ми­ла,
 
Мене спом'янеш…
 
Прийде ра­нок - ти ве­се­ла,
 
Других ве­се­лиш…
 
Прийде нічка - ти в пос­телі,
 
Як го­луб­ка, спиш…
 
Живо-живо цілі ноч­ки
 
Оком не ски­неш…
 
Отоді ти, моя ми­ла,
 
Мене спом'янеш…