Приказки

  
PROSIE SIЕ.
 
 
 
Розгулявся вражий німець,
 
Давай пиво пити.
 
Дaлi хоче на похмілля
 
Клаповуху вбити.
 
 
 
Не вважае, що й поросна...
 
«Zabic,- каже ,- Jane!»
 
Той i каже: «Szkoda zabic,
 
Во prosie siе, panie!»
 
 
 
Але німець підхопився,
 
Надувся, як рябець.
 
«Со to,- каже,- ze siе prosie?
 
Zeby plakal, zabic!»
 
_____________________________
 
Не питає, що й поросна...
 
«Бий,- каже,- Іване!»
 
Той i каже: «Шкода бити,
 
Пороситься, пане!»
 
 
 
Але німець підхопився,
 
Як несамовитий.
 
«Що то,- каже,- що проситься?
 
Щоб плакала - вбити!»
 
 
  
WODY!
 
 
 
Одягнувся німець паном,
 
Та грошей не має.
 
Ходить, бідний, по Варшаві
 
3 голоду вмліває.
 
 
 
Ходить, свище... Далі чує -
 
Десь музики грають,
 
Німець ближче, поглядає -
 
Аж пани гуляють.
 
 
 
«Зайду,- каже,- поживлюся!»
 
Входить до покою;
 
Але тілько бідний німець
 
За пopiг ногою -
 
 
 
Його в танець i втягнули...
 
Що робити з горя?
 
Хоч голоден, як собака,
 
Танцює, небора.
 
 
 
Протанцював разів кілька -
 
Нема відпочинку:
 
То та піде німця просить,
 
То та на годинку...
 
 
 
І знемігся бідний німець,
 
Підкосились ноги;
 
Та як раптом повернувся -
 
Гу-гуп до підлоги!
 
 
 
Засміялись пані зразу,
 
Разом заплескали,
 
Далі бачать, що не жарти,
 
«Wody!» - закричали,
 
 
 
Але німець iз підлоги:
 
«Nie trzeba! Nie trzeba!
 
Nie trzeba mnie,- каже,- wody,
 
A kawalek chlieba!»  [29]
 
 
  
ЧИЙ TO СОБАЧКА?
 
 
 
Іде козак понад Буг,
 
Чумак попасає;
 
Коло нього песеня
 
На сонці куняє.
 
 
 
«А чиє то,- запитав, -
 
Песеня, чумаче?»
 
«А чиє ж? - говорить той.-
 
Звісно, що собаче!»
 
 
 
Іде козак понад Случ,
 
Hiмець попасає;
 
Коло нього песеня
 
На сонці куняє.
 
 
 
«А чиє то песеня?» -
 
Питає дурного.
 
«Моє!» - каже. А козак:
 
«Зроби й нам такого!»
 
 
22 июня
  
КОЗАК I КОРОЛЬ
 
 
 
Став багатий колись пан
 
Короля благати,
 
Щоб король йому зволив
 
Воєводство дати.
 
 
 
А король йому й сказав:
 
«Відгадай три штуки,
 
Відгадаєш - тогди на!
 
А як нi - на муки!
 
 
 
Перша штука: скілько зip
 
В небі серед літа?
 
Друга штука: покажи
 
Середину світа!
 
 
 
Третя штука: угадай,
 
Що думати буду?
 
I от тoбi цілий piк
 
Для твого розсуду!»
 
 
 
Відійшов багач назад,
 
Та так йому нудно!..
 
Не вгадати - так біда,
 
А вгадати трудно!
 
 
 
Сидить, плаче, неборак,
 
Козак проїжджає...
 
«Чого плачете ви так?» -
 
Старого питає.
 
 
 
Той i каже: так i так!..
 
«Не журіться, діду!
 
Коли так, то я за вас
 
На відвіт поїду!»
 
 
 
I палицю в руки взяв,
 
В кожух одягнувся,
 
Чорні вуса підбілив,
 
В чоботи узувся.
 
 
 
I чимдуж до короля.
 
Король оглядає.
 
«А що, пане, скільки зip?» -
 
3 міною питає.
 
 
 
А той поли закотив,
 
Чи як довелося.
 
«Скільки,- каже,- в нeбi зір,
 
Скільки тут волосся».
 
 
 
Задумався сам король
 
Від сього вщвіту.
 
«Ану,- каже,- покажи
 
Середину світу!»
 
 
 
А той палицю підняв,
 
Може, з піваршина
 
Та в підлогу нею гуп:
 
«Отут середина!»
 
 
 
Почухався наш король,
 
Ще раз поглядає.
 
«Що ж я думаю тепер?» -
 
Козака питає.
 
 
 
«Думаете, що я пан!»
 
«Або що за piчi?»
 
«То за piчi, що не пан,
 
А козак iз Січі!»
 
 
 
Засміявся наш король,
 
Подарував тому,
 
А козака відіслав
 
В золоті додому!
 
 
  
ПОРОШКИ
 
 
 
Заслаб мужик на живіт,
 
А дідич - лічити!
 
Дає йому порошки
 
Та й каже зажити.
 
 
 
А той щоби порошки
 
Випити з водою,
 
Нюхнув тілько paзiв п’ять
 
Та й сидить совою.
 
 
 
Пересидів цілий день -
 
Як рукою знялось.
 
Рано дідич запитав:
 
«А як тoбi спалось?»
 
 
 
«А спалося, пане мій,
 
Cпacибi вам, пане!»
 
«А порошки вci зажив?»
 
«Bci винюхав, пане!»
 
 
 
«Подякуй же,- каже, пан,-
 
Дідуневі свому!»
 
А сам тілько посвистав
 
Та й пішов додому.