Мисливці на снігу. Вірші і поеми
Часть 30 из 30 Информация о книге
палає неба крайсвітаєі діти прокидаються на площіцей неможливий холод шелеститьпожовкле листя сяють очімерзнуть ногиорда була несамовитаюрба була дурнавідтак найкращих перебитолунає музика смурнаслабкіші вирішили здатисьна ласку варварів — і отми бачимо що дітипрокидаються на площіа в ліжках спить народзалізь у книжку про любовнад Темзою туман палають ліхтаріпро що ти кажеш нам поетевесна так щедро ллється внизнезапашна і невидющазеленочорнобілосущапоміж психологічних кризу книжку про любов залізгори вогонь гори вогоньми смажим голубівоб’їдки підбираєм на вокзалахми ладні їсти кактуси якбинас і за це не покаралигори вогонь гори вогоньсентиментальна Англія посилки вишле намале суворі й справедливіми відмовляємосямаючивсе ще маючи наші недоїдкияк солодко горить вогоньзалізь у книжку про любова вона роздягається на майданілюби їїа вона обливає бензином себелюби їївона цнотлива ти розумієш цеі дзвонять телефониі виють пожежні сирениі спалахує сірникну то люби ж її любивона догорає одналюби вогоньвона — це попіл і сажа і кісткилюби попіл і сажу і кісткиі тоді прийде деньти зможеш тежтак самоНе that loveth nothis brotherabideth in death [15]VIIворона сіла на горіхчудовий кадр — а не для всіхворона крячеу церкві дзвони б’ють-гудутьдо церкви каятись ідутьа Дисней плаче:laterna magica усідеталі пов’язалатому не дивнощо там де був колись вівтартепер Конфуція нектару серце плинеа те що називали «гріх»тепер постало як горіхі сум воронитому нехайусіх-усіхнас ж е н ь боронитьтому нехай тому нехайворони крячутьтому нехай тому нехайвесь Лондон плачетому не х… тому не х…і місіс Татчертому наплюй тому наплюйна біль собачий«Ши цзін» «Лі цзі»«Шу цзін» «І цзін»«Чунь цю» і «Cantos»земля приватнаі «Rock Drill»безплідний етостри панни Інниїх серцяпереобтяжені добоючекай а кaтарсис?а вінперед тобою1990–1991
вернуться
15
«…He that loveth not his brother abideth in death…»: «Хто не любить свого брата, той у смерті пробуває» (1 Посл. Івана, 3.14).
Перейти к странице: