Отаман Зелений

Фрося Федосівна Пушкар (сидить), дочка Одарки Терпило, сестри отамана Зеленого. З оригіналу.
Трохим Іванович Ігнатенко, Горпина Миколаївна Басанська та Софія Павлівна Ігнатенко (Удод). Село Щербанівка, 1917р. (?). З оригіналу.
Марія Петрівна Онищенко, зв’язкова відділу особливого призначенняі Дніпрвськоі повстанської дивізії, та Сергій Маркович Якимаха, командир цього відділу. Копія. Пубікується вперше.
Федір і Василь Петриченки, син і батько. Київ. З оригіналу. Публікується вперше.
Федір Васильович Петриченко з матір’ю Мариною Петриченко та дружиною Євдокією Прокопівною Петриченко (Оленин). Трипілля. З оригіналу. Публікується вперше.
Гаврило Макарович Лавріненко з дружиною. З оригіналу. Публікується вперше.
Марія Миколаївна Писаренко (у заміжжі Задніпренко). Село Нові Безрадичі, 13 жовтня 1919 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Федір Васильович Петриченко з дружиною Євдокією Петриченко (Оленич). Праворуч стоїть Максим Юхимович Терпило, у 1919 р. командир 2-го Трипільського полку Дніпровської повстанської дивізії. Київ. З оригіналу. Публікується вперше.
Федір Васильович Петриченко (з шаблею) і товариші по службі. Київ, 1918 р. (?) З оригіналу. Публікується вперше.
Марко і Пріська Шляхові. Київщина, до 1919 р. З оригіналу.
Андрій Полупанов, командувач червоної Дніпровської флотилії, яка гарматним і кулеметним вогнем обстрілювала Трипілля, Халеп’я, Плюти та інші села. Копія.
Гаврило Мусійович Басанський (сидить) із дружиною і товаришем. З оригіналу. Публікується вперше.
Євген Петрович Ангел, повстанський отаман. 1918 р. Копія.
Рудольф Фекете. Він палив українські села на Київщині у 1919 р., за що й буе нагороджений орденом Червоного прапора. Копія.
Євген Коновалець, командир корпусу Січових стрільців. Копія.
Матвій Григор'єв і Володимир Антонов-Овсеенко (праворуч). Поч. 1919р. Копія.
Всеволод Петрів, генерал-хорунжий Армії УНР, автор згадки про зеленівців. Копія.
Сидить Іван Черпак, у 1919 р. вороньківський отаман. Копія.
Обухівські молодиці. 1920-ті рр. З оригіналу.
Листівка московських окупантів. Київ, 1919 р. Копія.
Григорій Данилович Удод, гармаш Дніпровської повстанської дивізії 1919 р. Копія.
Фрагмент інтерв'ю отамана Зеленого. Газета "Український козак”, 21 вересня 1919 р. Копія.
Хата, де перебував штаб отамана Зеленого. Халеп’я. Копія.
Христя Марківна Якимаха (згодом Дідик), зв ’язкова загону особливого призначення “Хриндя”. Зберегла прапор і документацію загону. 1920-тіроки. Копія.
Панас Павлович Пустовий, повстанець отамана Зеленого. 1919р. З оригіналу.
Грицько Ількович Терпило з дружиною Федорою Степанівною. Копія.
Гаврило Макарович Лавріненко зі своїми учнями. Село Халеп ’я, 1920-ті рр.
ЄвдокіяЛаврівна Федченко (Терпило), двоюрідна сестра отамана Зеленого по батькові (24.02.1900, м-ко Трипілля — 23.01.1960). З оригіналу. Публікується вперше.
Гаврило Макарович Лавріненко, писар Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу. Публікується вперше.
Отаман Ілько Струк. Березень 1919 р. Копія.
Никифор Авраменко, вчитель Данила Терпила у школі прапорщиків. Копія.
Петро Іванович Нещерет (ор. 1873, с. Витачів — 9.03.1938), галова витачівської “Просвіти”, самобутній філософ. Копія.
Іван Григорович Терпило, племінник отамана Зеленого (ліворуч), Андрій Якович Носар (сидить), Петро Андрійович Мартиненко, племінник отамана Зеленого. Трипілля, 1 березня 1926 р. З оригіналу.
Антон Островський, писар Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу. Публікується вперше.
Грицько Данилович Заброда (ліворуч), Семен Іванович Роган і Олекса Юхимович Заброда, засновники заводу мінеральної води і фруктових напоїв. Трипілля, 19 травня 1926 р. Копія.
Родина повстанця Петра Івановича Любименка (в центрі). Сидять баба Федосія та Марта Гордіївна, стоять Параска Іванівна і Мотря Дмитрівна Луценко з дітьми. Містечко Трипілля, 1926р. З оригіналу. Публікується вперше.