Отаман Зелений
Віктор Лісовол.
Дума про отамана ЗеленогоМузика Віктора Лісовода Слова народні (записані Борисом Антоненком-Давидовичем на Київщині, доопрацьовані Віктором Лісоволом)
Та вже гай листям вкриє, щоб став зелененький,Та вже гай листям вкриє густіше, чим лози.— Ой час, батьку, розплатиться за вкраїнські сльози!Ой час, батьку, ой час, батьку, гей, ой час ще й година!Стогне, стогне від ворога ненька-Україна…Ходім, батьку, до Києва, Київ визволяти,Ворогів, катів проклятих, в землю заганяти.— Пішов би, дак несила без Симона тим Києвом нам оволодіти.А у неділю вранці-рано вдарили гармати —То Зелений Україну почав визволяти.Ой гримнуло у Трипіллі — в Каневі лунає;Отаману Зеленому й Дніпро помагає.Пливуть Дніпром комуністи — і спілі, й неспілі…Не хоче їх риба їсти, бо осточортіли…Вимітає, вичищає, гей! Визволя Вкраїну, гей!Його слава, поки й віку, не вмре, не загине.Та гей! Гей!Фотодокументи
Гаврило Лавріненко, у 1919 р. Повстанець-зеленівець. З оригіналу. Публікується вперше.
Сидить Василь Плюта, у 1919 р. повстанець-зеленівець. З оригіналу. Публікується вперше.
Яків Андрійович Мартиненко, у 1919 р. повстанець-зеленівець. 1909 р. Копія.
Стоїть Петро Замійшало, у 1919 р. повстанець отамана Зеленого. Сидить його батько Василь Замішайло. Праворуч брат Симон. Васильків, поч. XX ст. З оригіналу. Публікується вперше.
Випуск Трипільської двокласної школи. Містечко Трипілля, 1903 р. (1906?). З оригіналу.
Учні й викладачі. В середньому ряду другий ліворуч сидить учитель Олександр Мартинов, праворуч від нього — Іван Левицький, а поруч з ним П. Кустовський. Містечко Трипілля, 1905 р. З оригіналу.
Федір Васильович Петриченко (ліворуч) та Сергій Маркович Якимаха, у 1919 р. повстанці-зеленівці. Місто Берестя (Брест-Литовський). З оригіналу. Публікується вперше.
Федір Васильович Петриченко (ліворуч) та Сергій Маркович Якимаха, у 1919 р. повстанці-зеленівці. З оригіналу. Публікується вперше.
Андрій Іванович Мартыненко, племінник Данила Терпила, з родиною. Поруч з ним син Петро, за ним син Іван. Ліворуч з дитиною Софія Ільківна Терпило, сестра Данила Терпила. Містечко Трипілля, 1907р. (?). Копія.
Трипільський драматичний гурток відзначає 100-ліття Тараса Шевченка. Містечко Трипілля, березень 1914 р. З оригіналу.
Родина Малишків. Ліворуч Ганна Андріївна, праворуч — дід Кирило, стоять Ониська Малишко та ії чоловік Іван Кирилович Малишко. Містечко Обухів, 1909р. З оригіналу.
Іван Олександрович Маслюк (сидить праворуч), перевізник через Дніпро. З оригіналу. Публікується вперше.
Петро Федорович Середа, помічник Миколи Віталійовича Лисенка, а згодом й отамана Зеленого.
Село Стайки, 1910 р. З оригіналу.
Федір Заброда, трипільський парубок, невдовзі повстанець отамана Зеленого. 1915 р. З оригіналу.
Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської армії, невдовзі сотник Дніпровської повстанської дивізії. 1914 р. З оригіналу.
Ліворуч Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської армії, сотник Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу. Публікується вперше.
Федір Васильович Петриченко з рідними. З оригіналу. Публікується вперше.
Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської армії, невдовзі сотник Дніпровської повстанської дивізії. 1916 р. З оригіналу.
Стоїть учитель ІванЛевкович Щербань із с. Малі Дмитровичі. 1912 р. З оригіналу.
Дмитро Гнатович Рудик, у 1919 р. курінний Дніпровської повстанської дивізії, із сестрами Оленою (ліворуч) і Тетяною. З оригіналу.
Петро Григорович Стрілець (ліворуч), у 1919 р. повстанець отамана Зеленого. З оригіналу.
Володимир Оскілко, командувач Північної групи військ УНР, до нього отаман Зелений посилав своїх представників. Копія.
Федір Наумович Цюкало, у 1919 р. сотник Дніпровської повстанської дивізії. Копія.
Повстанці Андрій Колісник (зять Одарки Терпило, сестри Зеленого) та Оврам Колісник. Містечко Трипілля, 1918 р. З оригіналу.
Галина Іллівна Оленич, рідна сестра Данила Терпила, з чоловіком Данилом Оленичем (сидить). 1916 р. З оригіналу.
Ліворуч стоїть Петро Бахуринський, у 1919 р. повстанець-зеленівець. З оригіналу.
