Кассандра

 
 
Я… хотіла, власне…
 
тебе спитати… чи тобі до мислі
 
були дари на поминках у нас
 
по Гекторові?…
 
 
Долон 
(трохи здивовано)
 
 
Так, я дуже вдячен
 
за ласку та за шану.
 
 
Кассандра 
 
 
Чом же ти…
 
не взяв тепер того щита з собою?
 
 
Долон 
 
 
А нащо був би щит?… Чи ти на здогад,
 
пророчице?
 
 
Кассандра 
(злякано)
 
 
Ні, ні, Долоне, ні!
 
 
Долон 
(замислений)
 
 
Се правда, я піду в непевну путь…
 
та тільки щит розвідачу завада…
 
Я ж мушу крадькома зайти у табор
 
ахейський, поночі усе розвідать,
 
підслухати наради й повернутись
 
теж крадькома.
 
 
Поліксена 
 
 
Прости, воно не личить
 
до справ громадських дівчині втручатись,-
 
але спитаю, нащо молодого
 
тебе старійші на таке обрали?
 
 
Долон 
 
 
Бо молодий ходу звиннішу має,
 
ступає легше
 
 
(сміється)
 
 
і втікає швидше!
 
 
Кассандра 
(впівголоса, до себе)
 
 
Як можна ще втекти!
 
 
Долон 
 
 
Що ти сказала?
 
 
Кассандра мовчить.
 
 
Я знаю, я на те не заслужив,
 
щоб ти слова на мене витрачала…
 
а тільки я хотів… Ні, я не вартий…
 
Вітаю вас, царівни…
 
 
(Похиливши голову, налагоджується йти).
Кассандра 
 
 
Постривай!
 
Що ти хотів?
 
 
Долон 
 
 
Спитати…
 
 
Кассандра 
 
 
А, спитати!
 
Ні, не питай, я не люблю питання.
 
 
Долон 
 
 
То я таки піду…
 
 
Кассандра 
 
 
Питай, питай,
 
я відповім.
 
 
Долон 
 
 
Пророчице, скажи,
 
чи я верну живий з моєї справи?
 
 
Кассандра
 
 
Чого ти, власне, в мене се питаєш?
 
Питай в Гелена, та чи мало ж е
 
у нас у Трої віщунів?
 
 
Долон 
 
 
Вже пізно
 
шукати їх тепер.
 
 
Кассандра 
 
 
Та що ж тобі
 
з мого пророкування. Про Кассандру
 
лихая слава в Трої. Хто їй вірить?
 
Ніхто з людей.
 
 
Долон 
 
 
Не знаю сам чому,
 
але мені бажалось би почути
 
на се відповідь, власне, від Кассандри.
 
 
Кассандра 
 
 
Ти б їй повірив?
 
 
Долон 
 
 
Може б, і повірив.
 
 
Кассандра 
(гірко)
 
 
Та тільки «може»?
 
 
Долон 
 
 
Я вразив тебе?
 
 
Кассандра 
 
 
О, ні, я звикла, що мені не вірять!
 
 
Долон 
 
 
А все ж пророкування вислухають.
 
 
Кассандра 
 
 
На жаль!
 
 
Долон 
 
 
Я прагну вислухать його!
 
 
Кассандра 
 
 
А якби часом я тобі сказала -
 
я не кажу, се тільки так, наприклад, -
 
щоб ти не йшов тепер на ті розвідки?
 
Чи ти б послухав?
 
 
Долон 
 
 
Ні, скажу по правді,
 
не міг би я послухати тебе,
 
хоч би ти смерть видиму віщувала,
 
бо нечестю було б зректися потай
 
того, що сам же я вхвалив прилюдно,
 
на що пристав незмушений, по волі.
 
 
Кассандра 
 
 
То нащо знати, що тебе спіткає?
 
 
Долон 
 
 
Так, я люблю дивитись долі в вічі.
 
 
Кассандра 
 
 
О, ні, Долоне, ти того не любиш,
 
ніколи не любив, даремне кажеш!
 
Ти ще дитина для таких очей!
 
 
Долон 
 
 
Дитина? Я, царівно, повнолітній,
 
до ради вхожий і до війська здатний,
 
я не хлоп'я давно.