Сатирикон-XXI (збірка)

  
Пісні східних слов’ян
   
Українська пісня
 
Співають, ідучи, дівчата…
 
Перша дівчина:
 
 
Ой, у нашому селі
 
Б’ють у крицю ковалі.
 
А всі дівчата закохались
 
В молодого Брюса Лі.
 
Тільки я, дівчина чесна,
 
Я люблю лише Сильвестра.
 
Тільки я, дівчина горда,
 
Люблю Харрісона Форда.
 
 
Друга дівчина:
 
 
В клубі ввечері не танці.
 
В клуб діди ідуть і бабці.
 
Заграничний екстрасенс
 
Гарантує екстра-секс.
 
Я кохала екстрасенса,
 
Наче квіточка цвіла.
 
Від усього свого серця
 
Екстрасенсові дала
 
По морді…
 
 
Третя дівчина:
 
 
Промайнуло НЛО —
 
Летюча тарілка,
 
Вичисляючи село,
 
Де ще є горілка.
 
Мій коханий — гоміноїд
 
Зоряний-астральний,
 
Дав мені ковтнути контр —
 
ацептив оральний.
 
 
Остання дівчина:
 
 
Котилася торба з горба,
 
А в тій торбі раки.
 
А в тій групі «Бу-Ба-Бу»
 
Одні небораки.
 
 
  
Білоруська пісня
 
В чебуречній греки їли чебуреки…
 
 
 
Жили у бабусі
 
Троє білорусів.
 
Один сірий, другий білий,
 
Третій — в капелюсі.
 
 
 
Для того й тому, щоб
 
Втримать рівновагу,
 
З’їхалися в пущу
 
Підписать бомагу.
 
Раді і веселі
 
Згідно тій бомазі
 
І в Парижі,
 
і в Брюкселі,
 
Й навіть в Копенгазі.
 
 
  
Російська пісня,
 
яка перманентно повторюється
 
 
 
Умом Расію нє панять…
 
Росія врятувала світ!
 
Так вже не раз бувало.
 
Від тираній, фашизму, від
 
Навал, яких навалом
 
Могло би буть, коли
 
Б їм відсіч не дали.
 
Отак і в ті серпневі дні,
 
Які уже в легенді,
 
Росія знов сказала «Ні!»
 
На всі свої легені.
 
А що було? А те було, —
 
Як старших розпитати —
 
Зібралося всесвітнє зло
 
Росію розтоптати.
 
Усе це розпочали два
 
Чи три якихсь народці.
 
Ну, точно — почала Литва
 
Та інші інородці.
 
Їм на підтримку з півдня йшла
 
Доведена до сказу
 
І очманіння чимала
 
Дивізія з Кавказу.
 
А в глибині своїх лісів
 
Підступні, як данайці,
 
Сідлали оленів і псів
 
Якути і нанайці.
 
З усіх сторін ішли вони,
 
Московський брук топтали,
 
Хатят лі рускіє вайни,
 
Ні в кого не питали,
 
А мов загарбники ішли
 
З республік і провінцій.
 
(З них найпідступніші були
 
Жиди і українці!)
 
І стрімко рухалась туда
 
Уся ця шайка-братія,
 
Де засідала молода
 
Російська демократія.
 
 
 
Та той, которий у Кремлі
 
Сидів біля штурвала,
 
Дихнув, спитав «Доколє?» — і
 
Розбіглася навала.
 
 
 
Так в котрий раз
 
Росія світ
 
Від бід
 
Порятувала.
 
 
1991–1992 рр.
 
  
Депутатська пісня
 
Нікому конкретно не присвячується
 
 
 
В опозицію дівчина
 
Виряджала бійця,
 
Круг ковбаски надівши на
 
Два варені яйця.
 
Босих ніг не шкодуючи,
 
Провела за село.
 
Стрічку «Я голодуючий»
 
Одягла на чоло
 
Йому, а перед тим
 
Бульбу, зварену в виварці,
 
Розтовкла на м’яке
 
І від імені виборців
 
Наказала таке:
 
— Будь частіше тверезим.
 
Вимовляй всі слова.
 
Захищай інтереси
 
І відстоюй права.
 
І цитуй неупинно
 
Ти з чільних сторінок
 
І журнал «Украина»,
 
І журнал «Огонёк».
 
Пнись не в руководящі —
 
Не велике цабе!
 
Й ближчим будь до трудящих,
 
Умоляю тебе!
 
Тож не спи у готелі,
 
А ночуй під мостом.
 
Хай здригнеться в постелі
 
Академік Патон.
 
Своє серце і мозок
 
Все віддай боротьбі.
 
Академік Амосов
 
Вшиє нове тобі.
 
Виступай не занадто,
 
І можливо, якраз
 
Гамерицький сенатор
 
В гості викличе нас.
 
Тож оформ неодмінно
 
Передплату в Нью-Йорк
 
На журнал «Украина»
 
И ра-адной «Огонёк»!..
 
 
1992 р.
 
  
Український паліндром
 
 
 
І що сало? Ласощі…
 
 
2001 р.
 
  
Вірш з ідеальною римою на аграрну тематику
 
 
 
Стодола, рів…
 
Сто доларів…
 
 
2001 р.
 
  
Вірш з епіграфом і присвятою
 
 
Коли білоруси запитують в українців, чи є в них такий самий добрий прозаїк, як Уладзімер Арлов, ті їм відповідають: «Так, є. Це Олександр Ірванець». А коли білоруси запитують, чи є в українців такий самий добрий поет, як Андрей Хадановіч, то у відповідь чують: «Так, є. Це Олександр Ірванець».