Приказки

  
RZEPA  [45]
 
 
 
Їден іде мазур
 
По ciм боці piчки.
 
Другий, глухий, мазур -
 
По тім боцi piчки.
 
 
 
Сей того питає:
 
«Jak siе masz, moj mily?»  [46]
 
А той йому каже:
 
«Do rzepy chodzitem!»  [47]
 
 
 
Сей знову питає:
 
«Jak tarn zona, dzieci?»  [48]
 
Той своє провадить:
 
«Swinia zjadla, przeci!»  [49]
 
 
 
Сей йому i каже:
 
«Pocaluj psa w galy!»  [50]
 
А той йому каже:
 
«I ja to myslalem!»  [51]
 
 
25 июня
  
KULBACZKA  [52]
 
 
 
Надибає дівку ксьондз
 
Під вечірню пору.
 
Бере її у мішок,
 
Несе до кляштору.
 
 
 
Але прелат зупинив.
 
«Со to,- каже,- bracie?»  [53]
 
«А kulbaczka,- каже той,-
 
Szanowny prelacie!»
 
 
 
«А pojechac mozna, mnie?»
 
«А czemu z nie mozna?»
 
«Nies ze do mnie, bracie moj,
 
Nies, duszo pobozna»  [54]
 
 
25 июня
  
ДИВНИЙ БИК
 
 
 
Бачить мужик у жидка
 
Невеличкого бичка
 
Під шклом в образочку,
 
А цікавий був мужик.
 
«Що то,- каже,- в вас за бик
 
Висить на кілочку?»
 
 
 
«А то,- каже,- вip не вip,
 
А на світі є ciм гip
 
Без зими i літа.
 
Там трава висока є,
 
I там бик такий жиє
 
Від початку світа.
 
 
 
I той бик собі за день
 
Всю траву таку упень
 
На гopi спасає.
 
А вночі - то божа piч -
 
Вся трава йому за ніч
 
Знову виростає».
 
 
 
«Де вам, Мошку, такий бик? -
 
Обзивається мужик -
 
Трудно вipy дати!
 
Biн давно би по сей час
 
Miг не тілько, кажу, вас,
 
А й світ заваляти!»
 
 
  
ТУРКИ I КОЗАК
 
 
 
Перебрався наш козак
 
Якось за границю
 
Та й, на лихо, завернув
 
В турецьку каплицю.
 
 
 
Протиснувся наперед,
 
Роздивився всюди.
 
Хоче вийти - та біда:
 
Стиснулися люди.
 
 
 
А перед тим неборак
 
Із’їв якось сала.
 
I тут його, на біду,
 
С... розібрала.
 
 
 
Tepпів, бідний, доки міг,
 
Аж піт з нього лився.
 
Далі - тарах, неборак,
 
В штани вгатилився.
 
 
 
Замовчали вci попи
 
Турки закричали
 
I над бідним козаком
 
Палаші підняли.
 
 
 
Але козак - не промах,
 
Вдарився у груди.
 
«Ваш великий,- каже,- бог!
 
Послухайте, люди!
 
 
 
Як турецький сильний бог -
 
Так правду говорю,
 
Що вже piк тому, як я
 
Не йшов до надвору.
 
 
 
I де вже я не ходив,
 
Де вже не молився,
 
Але, видно, жоден бог
 
Не змилосердився.
 
 
 
Ото тілько їден ваш
 
Перед цілим людом
 
Живо й раптом показав
 
Святе своє чудо!»
 
 
 
Заплескали вci попи,
 
Турки закричали
 
I заклепані штани
 
3 козака ізняли
 
 
 
I повішали якраз
 
Посеред каплиці,
 
А козака провели
 
3 грішми до границі.
 
 
29 июня
  
ТУРОК I МУЖИК
 
 
 
Нагнав турок мужика,
 
Хоче його взяти;
 
Бща тілько, нема чим
 
Рук йому зв’язати.
 
 
 
Ото й кличе він його.
 
«А ходи-но!» - каже.
 
А той собі на умі:
 
«Знаю тебе, враже»,
 
 
 
I схилився у траві,
 
В небо поглядає,
 
«Боюсь,- каже,- пане мій!
 
Бо шуляк літає!»
 
 
 
«Та не бійся,- каже той,-
 
Надери лиш лика,
 
То ми того шульгара
 
Зв’яжемо до лиха!»
 
 
 
А той усе на yмi
 
Свою думку має.
 
«Боюсь,- каже,- пане мій!
 
Бо шуляк літає!»
 
 
 
«То я ж,- каже,- піду сам
 
Та надеру лика!»
 
Злазить турок iз коня
 
Та й іде до лиха.
 
 
 
Тогди мужик iз трави
 
Піднявся поволі,
 
Скочив живо на коня
 
Та й шмалить по полі!..
 
 
 
«Шульгар! Шульгар! Стережись!» -
 
По лісі загуло.
 
«Матері твоїй шульгар!» -
 
3 поля відвійнуло.