Приказки

  
ЧОГО ЛЮДИ НЕ СКАЖУТЬ!
 
 
 
Не питає архирей,
 
Що сам не без того,
 
А бештае за гpixи
 
Вдівця молодого.
 
 
 
«Хто казав вам?» - каже той,
 
«Як-то хто? А люди!»
 
«Та хто тепер людям тим
 
Вже вірити буде?
 
 
 
Таже вони i на вас,
 
Пресвятий панотче,
 
Розказують то i то..,
 
Звичайно, не в очі!»
 
 
 
Здихнув coбi архирей.
 
«Іди ж,- каже,- з богом!»
 
Та ще й хрестом наділив
 
Вдівця молодого.
 
 
  
МАЛО НЕ РИГАЮ
 
 
 
Питається архирей
 
Батюшку старого.
 
«Чув я,- каже,- що ти п’єш
 
Багато хмільного»,
 
 
 
«Hi, не вipтe,- каже той,-
 
Хіба тілько воду,
 
А хмільного - свідок бог -
 
Не кушаю зроду».
 
 
 
«Не кушаєш? - каже той.-
 
Зроду не вживаеш?
 
Як же ж,- каже,- ти вино
 
3 чаші випиваеш?»
 
 
 
«Не питайте! - каже піп.-
 
Пити - випиваю,
 
Але сам я - свідок бог -
 
Мало не ригаю!»
 
 
11 июня
  
МЦА
 
 
 
Колись coбi мужичок
 
Читати навчився,
 
Баньку грошей заплатив
 
Та й попом зробився.
 
 
 
Ото йому i прийшлось
 
В церквi щось читати
 
I «мисліте,  [25] ци-аз  [26] - ца»
 
3 титлою складати.
 
 
 
I замукав бщний піп,
 
Аж пригнув колінця:
 
Все «мисліте, ци-аз-ца,
 
Словотитла - німця!»
 
 
 
«Та який тут,- каже,- чорт
 
Того німця тиче?!»
 
Та й з криласа у олтар
 
Піддячого кличе:
 
 
 
«Ходи,- каже,- та склади!
 
Чи yмієш, враже?»
 
А той тілько подививсь:
 
«То місяця!» - каже.
 
 
 
«Добре, сину,- каже піп,-
 
Іди ж ти співати!».
 
А сам далі розпочав
 
По складах читати.
 
 
  
ПО СТАРІЙ ПЕЧАТІ
 
 
 
Вмерла жінка у попа,
 
A піп i хитриться,
 
Що до виводу прийде
 
Яка молодиця,
 
 
 
То він її приведе,
 
… у xaтi
 
Та i каже, що то так
 
По старій печаті
 
 
 
Подобалась та печать
 
Нашим молодицям.
 
Ба вже й думають вони,
 
Що так i годиться.
 
 
 
Але настав другий піп -
 
Їдна прибуває,
 
Просить виводу в попа,
 
Copoківкy пхає.
 
 
 
«Іди в церкву!» - каже піп.
 
«Та нi,- каже,- в хаті!..
 
Та так-таки, прошу вас,
 
По старій печаті!»
 
 
 
Догадався бідний піп,
 
Що куди стріляє.
 
А самого господь крив -
 
Свою гарну має.
 
 
 
Та й і каже: «То колись
 
По старій читали,
 
А тепер нова печать,
 
Стару скасували!»
 
 
12 июня
  
ГОРОХ
 
 
 
Розкипається горох,
 
Наймит - що діяти?
 
Іде в церкву до попа
 
Обідати звати.
 
 
 
Розштовхує мужиків
 
I сажею маже.
 
Піп якраз стоїть з хрестом,
 
А той йому й каже:
 
 
 
«Та ідіть-бо на обід,
 
Годі з вас молиться:
 
Бо горох там на г...
 
Далі розкипиться!»
 
 
 
«Тю на тебе! - каже піп.-
 
Чи встиду не маеш?
 
В такім місці ти святім
 
Г... поминаєш!»
 
 
 
Далі хрестом замахнув.
 
«Геть від мене! - каже.-
 
Бо як тебе пог...ю,
 
Аж вс... ся, враже!»
 
 
12 июня
  
БОЖІ ПТИЦІ
 
 
 
Говорив раз піп казання
 
Із письма святого.
 
«Чого, грішникy, так липнеш,-
 
Каже,- до земного?»
 
 
 
Подивись на божу птицю.
 
Як вона лігає;
 
Hi ope, нi жне, ні ciє,
 
Ані пожинає».
 
 
 
А староста напереді
 
Тілько засміявся
 
Та до ключника старого
 
Стихача озвався:
 
 
 
«Та якого ж,- каже,- чорта
 
Тая птиця й має?!
 
Скаче тілько по дорозі
 
Та г... а шукає».
 
 
14 июня
  
ОВ!
 
 
 
Говорив піп на казанні:
 
«Був-то coбi,- каже,- гай,
 
За тим гаєм - iще гaї,
 
А за ними - іщe гай!
 
 
 
Там-то,- каже,- святий Юрій
 
Показав свое добро,
 
Як пришпилив змію люту
 
Та списою під ребро.
 
 
 
То змія вже i почула,
 
Що тут її буде смерть:
 
Лягла тілько, простягнулась
 
Та все coбi пердь та пердь!»
 
 
 
А староста: «Ов, панотче!» -
 
Аж узявся за чоло.
 
Мабуть, йому таке слово
 
Не до думки підійшло.
 
 
 
A піп йому: «Не «ов», дурню!
 
Бо що правда - то не див!
 
А ти, старий, аж би вс...ся,
 
Щоб тебе так пришпилив!»