Поезії

[До 1837]
  
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА
 
(Строєм народної пісні)
 
 
Ой у чистім полі да близько дороги,
 
Там стоїть наметець великий, шовковий,
 
А у тім наметці стоїть стіл тисовий
 
Да гетьман Хмельницький сидить конець стола,
 
Молодці-козаки стоять доокола.
 
Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи,
 
По всей Україні розсилає вісти…
 
Військо куренноє в поход виступало,
 
Ляхи розроняло да Львів обступляло.
 
Як гетьман Хмельницький кіньми навернув -
 
Та й Львів ся здвигнув;
 
Як гетьман Хмельницький шаблею звив -
 
Та й Львів ся поклонив.
 
На розсвіті з замку із рушниць стрілєли,
 
А смерком козаки замок підпалили
 
Да раненько доокола весь Львів обступили.
 
Ударили з самопалів - двори погоріли.
 
А гетьман Хмельницький посли посилав,
 
Словами промовляв:
 
«Як будете миритися,
 
На окуп винесіть три миси червоних,
 
На окуп виведіть сто коней вороних.
 
Як будете битися,
 
Мечами рознесу мури високії,
 
А кіньми розорю двори біленькії…»
 
А у Львові рано всі дзвони заграли,
 
А високі ворота остіжом упали.
 
 
1834р.
  
ЧИ ТО ВІРЛИ КРИЛЬМИ Б'ЮТЬСЯ...
 
 
 
Чи то вірли крильми б'ються?
 
Чи зірки сіяють?
 
Ні!.. То козак з врагом труться,
 
Мечами блискають.
 
 
 
Та вже татар утомився,
 
К землі, сильно вдарен, пав...
 
Ще раз двигся, роз'ярився
 
І дівчині необачній
 
Головоньку з плеча зняв.
 
 
 
І кинувся, мов звір лютий,
 
Козак сильний на врага,
 
Грудь розколов, щоб добути
 
Серце диве татара?.
 
 
 
Завіз сестру додомоньку,
 
Поховав ю у садочку,
 
Посадив над нев руточку,
 
А в головках калиноньку.
 
 
 
Сам затужив, та й заплакав,
 
Та й стався сумненьким,
 
Та й затужив, та й заспівав
 
Голосом тихеньким:
 
 
 
«Як би я в сій сторононьці,
 
Як би я безрідний жив?
 
Батько, ненька в могилоньці,
 
Та й сестрицю враг вмертвив.
 
 
 
Ходім, коню, в чужиноньку
 
Думочку думати,
 
Ходім, коню, на Украйноньку
 
Степами блукати».
 
 
[1833]
  
ЩУКА І МАЛЕНЬКА РИБКА
 
 
 
Рибка у воді
 
Черв'ячка ловила,
 
Не могла з'їсти і дужесь сердила.
 
Надбігла Щука,
 
Черв'ячка ковтнула,
 
А з Червом вудка причіплена була.
 
Взяв рибар Щуку на берег тягнути,
 
Взялась Рибка радувати,
 
Взяла подружкам казати:
 
«Часом то добре і маленьков бути!»