Пригоди барона Мюнхаузена

КІНЬ НА СТОЛІ 
Здається, я ще нічого не розповідав вам про своїх коней?
Тим часом у мене й з ними траплялося чимало дивовижних пригод.
Було це в Литві. Я гостював у приятеля, який страх любив коней.
І ось, коли він показував гостям свого найкращого коня, яким найдужче пишався, кінь зірвався з вуздечки, збив з ніг чотирьох конюхів і помчав двором, як навіжений. Усі з переляку розбіглися.
Не знайшлося жодного сміливця, що зважився б підступити до розлюченої тварини.
Тільки я не розгубився, бо, наділений великою хоробрістю, змалку вмію загнуздувати найдикіших коней.
Я миттю скочив коневі на спину і враз приборкав його. Відчувши мою міцну руку, він одразу скорився мені, наче мала дитина. З тріумфом об'їхав я увесь двір, і раптом мені закортіло показати свою вправність дамам, що сиділи за чайним столом.
Як же це зробити?
Дуже просто! Я спрямував коня до вікна і, як вихор, влетів до їдальні.
Жінки спершу дуже полякались. Але я змусив коня вискочити на чайний стіл і так спритно прогарцював серед чарок і чашок, що не розбив ані чарочки, ані найменшого блюдця.
Це дуже сподобалося дамам; вони почали сміятися і плескати в долоні, а мій приятель, зачарований моєю нечуваною спритністю, просив мене взяти цього чудового коня в подарунок.
Я дуже зрадів такому подарункові, бо збирався на війну і давно підшукував собі скакуна.
За годину я вже мчав на новому коні в напрямі Туреччини, де саме точилися жорстокі бої.