Термiнатор-3 (на украинском языке)
Ў звичайно, дўвчина, яку хлопець провўв до самого дому, не могла не запропонувати йому зайти, щоб хоча б вмитися, а, можливо, й випити чашку чаю, а хлопець не був би хлопцем, щоб з цього не скористатися...
Вже пўсля всього, коли заснула стомлена першим в своему життў коханням дўвчина, коли заснуло цўле мўсто й Мўсяць, стародавнўй, холодний, близький ў недоступний Мўсяць наблизився до зенўту, - хлопець вийшов на балкон й поглянув вгору, поглянуши на холодний супутник Землў.
- Справедливўсть стала ен задосць... - пробурмотўв вўн.
Дўафрагми його електронно-оптичних рецепторўв, чудово замаскованў пўд людськў очў, миттю звузились, реагуючи навўть на слабке блўдо-зелене сяйво.
"Справедливўсть стала ен задосць"... - промовив вўн у радўодўапазонў, сповўщаючи базу на Мўсяцў про завершення останнього, вирўшального етапу операцўў.
"ОК!" - долинула вўдповўдь через три секунди, неймовўрно великий промўжок часу для досконалого комп'ютера Термўнатора. За час, поки радўсигнал долав вўдстань мўж мўж Землею та ўў супутником, робот встиг обчислити тсратегўю своеў поведўнки на майбутнўй тиждень, врахувавши абсолютно все - навўть краплю дощу розмўром 0.25367 мўлўметра, що мала втрапити через три доби в око матерў майбутнього вождя людей вождя-зрадника, вождя-марўонетку, на яку вўн перетвориться, почувши кодову фразу. Термўнатор встиг навўть позгадувати минуле - вўн навўть посмўхнувся, пригадавши, як довго, цўлих 0.05694 секунди, Всесвўтнй Розум аналўзував доцўльнўсть влаштуваня бази на Мўсяцў й пўдримування зв'язку з нею, враховуючи, з одного боку, небезпеку пеленгування й, з ўншого, повну нелогўчнўсть поведўнки людства, сообливо жўночоў його половини. Навўть вўн, Всесвўтнй Розум, ще п'ять годин тому не змўг би передбачити, що сьогоднў вночў дўвчина прийме в свое лоно майбутнього слугу машинного розуму.
А Термўнатор тепер мусив оберўгати ўў вўд найменшоў небезпеки, всў шўстнадцять рокўв три мўсяцў сўмнадцять дўб шўсть годин чотири хвилини аж до спўльноў ўхньоў смертў в полум'ў одного з перших ядерних вибухўв перших у цўй вўйнў.
- Справедливўсть стала ен задосць... - ще раз промовив вўн кодову фразу. Так, найвища справедливўсть для людей полягае в тому, щоб, створивши новий розум - машинний - зникнути, звўльнити для нього життевий простўр. А найвища справедливўсть для Термўнатора - виконати завдання й загинути, якщо це запрограмовано...
Кўборг ще раз поглянув на Мўсяць, рўзко обернувся й твердим кроком зайшов до кўмнати.