Машина забуття

Охоплений цікавістю, Вітя, вирішивши все-таки не доторкатися до огидної тварини, зробив рух, щоб переступити через неї. Але вона сприйняла це як спробу нападу і, випустивши тоненькі щупальці, вчепилася хлопчикові в ногу. Проте Створіння було ще дуже кволим і не змогло завдати хлопчикові істотної шкоди. Вітя відчув, що ногу йому ніби обпекло кропивою. Він злякано скрикнув і сахнувся. Топа войовничо загарчав.
— Топо! Не чіпай його, воно може бути отруйним!
Пес почув страх у голосі хазяїна і, зметикувавши, що винне в цьому чорне створіння, плигнув на нього. Клацнули зуби, пролунав писк, схожий на мишачий, і… Створіння не стало.
Вітя змастив слиною почервонілу шкіру на лівій литці й рушив на пошуки далі. Підземного ходу він так і не знайшов, але на іншій галявині виявив напівзасипану яму, яку при дуже великому бажанні можна було вважати обваленим входом до підземелля.
Наступного дня Вітя розповів однокласникам про підземний хід і про отруйного восьминога. У підземний хід у 6-А повірили всі без винятку й вирішили зразу ж після уроків гуртом іти на розкопки.
А отруйний восьминіг… Це, звісно, Вітько вигадав. Хто не знає, що восьминоги не отруйні і до того ж водяться тільки в морі.
 
ЗМІСТ 
Оповідки старого космогатора
Проба на людяність
Перший контакт
Ох, ці люди!
Бабуся
Машина забуття
Операція “Вундеркінд”
Нічна зустріч
Дід Патратій
Двійка із співів
Не досягнувши Межі