Всі клопоти світу

Отмен спинився на хвилинку й раптом вибухнув:
— Містере Галлімен, Мультивак несе на своїх плечах всі клопоти світу, і він стомився!
— Маячня! Божевільна маячня!
— Тоді дозвольте мені вам дещо показати. Давайте перевіримо. Дозвольте скористатися з Мультивакового контурного виходу тут, у вашому кабінеті.
— Навіщо?
— Щоб поставити Мультивакові запитання, якого ще ніхто ніколи йому не ставив.
— Ви не зашкодите йому? — запитав раптово стривожений Галлімен.
— Ні. Але він скаже нам про те, про що ми хочемо довідатися.
Голова злегка завагався. Потім махнув рукою:
— Дійте!
Отмен підійшов до вмонтованого в Галліменів стіл пристрою. Його пальці вправно вибили запитання:
«Мультиваку, чого б ти найбільше бажав сам для себе?»
Час між запитанням і відповіддю тягнувся нестерпно довго, проте ні Отмен, ні Галлімен не дихали.
Нарешті заклацало, і вискочила картка. Невеличка картка. Акуратними літерами на ній було віддруковано:
«Я хочу вмерти».