На віру

Світ гасне в очах Гнатових, в ушах шумить, він заточується і мало не падає… Москалі беруть його попід руки і знов ведуть кудись… мабуть, у тюрму…
Настя все чула й бачила. Їй здавалось, що серце в неї ось-ось пукне з жалю, вона вмре… Перелякана, збентежена, вийшла вона з суду, гірко плачучи та не знаючи, що з собою діяти…
Другого дня відвідала Настя Гната. Гнат видався Насті спокійнішим. Він говорив мало.
- Чи підеш за мною в далеку дорогу, Насте? - спитав він, прощаючись.
Настя нічого не відповіла, але подумала: «Піду! яке мені життя без його?»
Настя сказала матері, що хоче йти за Гнатом. Явдоха в плач: як? В неї одна дочка, та й та покине її на старості літ, піде десь у чужу, далеку сторону, щоб вже ніколи не вернутись звідти!.. А хто ж її догляне на cтарість, хто очі закриє, хто поховає? Та вже коли старої матері не жалко, то пожалувала б хоч дитину маленьку: де ж таки вибиратися в таку далечінь під зиму, в холод та студінь, з малою дитиною?..
Настя не думала досі про дитину. Їй жаль стало маленького Івасика. Чутливе материне серце обіллялось жалем на одну думку, що дитина мерзла б або й зовсім замерзла в далекій холодній дорозі. Завзяття, з яким думала Настя про мандрівку з Гнатом в заслання, трохи прохололо. Але вона все ще вагалася та не знала, що чинити.
Дивлячись на материні сльози, слухаючи, як усі відраджали їй покидати свої сторони, Настя непомітно звикала до думки, що йти за Гнатом в далеку Сибір річ неможлива. Вона любила Гната, жалувала його, плакала за ним і… все-таки лишилась у Мовчанах.
* * *
Минуло два роки. До Насті заслав старостів удовець з другого села. Старости заміняли хліб. Справили весілля. Гукаючи та співаючи, гучно проминула весільна перезва кладовище, де лише мріла поміж могилками зелена Олександрина могила…
 Листопад 1891, с. Лопатинці.
1 Тростянець - містечко на Вінниччині, нині райцентр.
2 Браїлів - містечко, нині селище міського типу Жмеринського району Вінницької області.
3 Купайло (Іван Купало), Іван Купайло - одне з найпоширеніших поганських божеств у слов'янській міфології. Жіноча паралель Купала, або Марена. Давнє поганське свято Купало під різними назвами відзначало багато народів Європи й Азії. Святкували його, зокрема, нa Україні, в ніч з 23 на 24 червня за ст. ст., з іграми, піснями, скаканням через багаття, обливанням водою. Під тиском християнської церкви цей поганський культ злився з християнським культом Іоанна Хрестителя (звідси й вазва - «Іванів день», «Івана Купала»).
4 Різдво - християнське свято народження Ісуса Христа. Православною церквою відзначається 25 грудня за ст. ст.
5 По сей дуб милі! - Місцевий вираз, шо означає: досі і не далі!