Свіччине весілля
Часть 24 из 24 Информация о книге
В кровi й багнi, як прапор на вiйнi.
Та живi ми! До помсти, до будови
Нам не потрiбнi шати осяйнi.
Кiптявою укритi ми i потом,
В буденних свитах кинемось на бiй,
А переможем - знову до роботи...
I ось тодi засвiтим огник твiй.
I свiчка ця, що ти життям купила,
Крiзь дикий терн та бурю пронесла,
Що ми огнем повстання запалили,
Хай свiтить нам привiтна i ясна.
Прощай, голубко!
(Нiжно цiлує її в уста).
А тепер на приступ!
До помсти всi! До волi! До борнi
На честь її по цiлому геть мiсту
Засвiтимо весiльнi ми огнi!
Кидається з пiднятим мечем у глибину, всi за ним.
Завiса.
1930
Перейти к странице: