Рибалка

Боровиковський Левко 
?         РИБАЛКА 
Після бурі дівчинонька 
З Дону воду брала: 
«Чиє хвиля веселечко 
К берегу примчала? 
Чи того рибалоньки, 
Що вірно кохала, 
Що від нього до зіроньки 
Ніченьок не спала?.» 
Пливе човен — та вже його 
Вода затопляє; 
Та на човні знайомого 
Рибалки немає. 
Буйний вітер з дальніх сторон 
Хвилю наганяє; 
Понад Доном чорний ворон 
Кряче й промовляє: 
«Ой покинув рибалонька 
Човник і весельце 
Та затопив у Донові 
Вірненькеє серце». 
Ой утопав рибалонька 
Та й мовив річима: 
«Пливи, човне й веселенько,— 
Де вірна дівчина! 
Нехай човен мені буде 
Замість домовини; 
Хай весло поставлять люде 
Хрестом на могилі!».