Байки й прибаютки

"Чого ти, Левку, все веселий та шутливий?" -
Мене приятель раз спитав;
А я йому сказав:
"Такий я зроду вдавсь і від того щасливий".
БАГАТИЙ
Колись злидар Максим поліном дров
нуждавсь,
Тепер Максим багат, надувсь і запишавсь.
Сірко кудлатий -
Тепло;
Мужик багатий -
Добре.
СМЕРТЬ
Раз старець ніс дрова і смерті забажав,
А Смерть як тут була:
"Ось я! Чого мене ти прикликав?"
"Та щоб дрівця додому донесла!"
Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко,
А стане за плечима, -
У всіх нас страх з великими очима.
СКУПИЙ
Скупий хатиночку завів,
Та грошей пожалів,
Поставить печі не схотів.
Зима! - хазяїн одубів,
Бо капшучок з грішми Скупого не зогрів.
А в мене мисль така:
Здоров'я нам миліше капшука.
Я чув, співають пісню люди:
"Після коня кінь другий буде,
Мене ж молодого другого не буде..."
КОСОВИЦЯ
"Куди, Литвине, йдеш?" - "Косить!"
"А нащо ж дві коси" - "Одна як заболить,
Щоб чим було перемінить!"
"Відкіль, Литвине, йдеш?" - "Косив -
У поле чорт носив!"
Так часто: як на слові - скоре,
А в ділі - горе.
НИЧИПІР
Ничипір десь книжок багато начитав,
З великого ума угору ніс задрав;
Під ног не дививсь, спіткнувсь - у рів упав.
Хто звізд із неба не здіймає,
У рів не часто попадає.
КІНЕЦЬ
Хоми, Ничипори, Івани й їх жінки!
Куми, і родичи, і пасинки, й синки!
За сі байки,
Будь ласкаві, мене не лайте,
Не гримайте, а вибачайте
І словом злим не поминайте!..
"Дивись - не гримайте!" - Громада вся скрегоче
(А гірше - бесіда жіноча). -
"Усіх нас висміяв, ще й вивернуться хоче!"
-Не хочте? - Мирова! - у руки вам корець
І цим байкам кінець!