Я, «Побєда» і Берлін

100 годин
Так приємно набирати висоту,
Відриватися від злої землі.
Я за руку тебе візьму, відведу
Там, де ти ще не була напевно.
Тут, на хмарах, все інакше, ніж внизу,
Наше ліжко — то є наше небо.
Хочу 100 годин з тобою і ще одну,
То наразі вся моя потреба.
Посміхнися несміло,
Роздягни свою душу,
Покажи своє тіло...
О-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о!..
Ми з тобою знов запалим той вогонь,
Що ніколи вже не згасне.
І відкриємо карти своїх долонь —
Хай між нами завжди буде ясно!
Твою власну географію складну
Я хотів би вивчити напам'ять.
Тільки 100 годин і ще одну,
Наркоманом твого тіла став я.
Дай мені 100 годин І ще одну!..
Тільки 100 годин І ще одну!..