Я, «Побєда» і Берлін

Холодний смак
 
 
Ану, ти пригадай, чи пам'ятаєш, як
 
Хмари літали тільки для нас?
 
Так було тихо.
 
Люди плелися в клуб.
 
А я стояв німий і лапав пальцями дим
 
І відчував на собі руки, очі, а з ним
 
Не міг забути
 
Холодний смак твоїх губ...
 
 
 
Так має бути, бо так
 
Є намальований знак.
 
Ти повернися і йди,
 
Ті сльози не витирай.
 
Нехай залишиться смак
 
Тої зі сіллю води...
 
 
 
Ану, ти пригадай, чи пам'ятаєш, як
 
Забили десь дзвони?
 
І най буде так.
 
Тоді злетіло
 
З твоїх правильних губ.
 
А я мав катар, може, грип,
 
І хлюпав мій ніс.
 
Кремезний хлопець вже тебе на ровері віз.
 
Я досі чую холодний смак на собі...
 
 
 
Так має бути, бо так
 
Є намальований знак.
 
Ти повернися і йди,
 
Ті сльози не витирай.
 
Нехай залишиться смак
 
Тої зі сіллю води...
 
 
Цукор
 
 
Вона прийшла така, як лід,
 
Непідступна і солодка.
 
Очі лізли всім з орбіт,
 
І раптом всюди стало мокро.
 
 
 
А вона прийшла до неї
 
І не бачила нікого,
 
Тільки щось заграв ді-джей —
 
І попливли
 
Такі, як цукор — вона і вона,
 
Танцюють разом — вона і вона.
 
Такі, як цукор — вона і вона,
 
їм буде супер — вона і вона.
 
 
 
Голодні очі пацанів
 
Запускали свої стріли.
 
З ними кожен би хотів,
 
Але вони би не хотіли.
 
 
 
Бо вона прийшла до неї
 
І не бачила нікого,
 
Знову щось заграв ді-джей.
 
 
 
Такі, як цукор — вона і вона.
 
Танцюють разом — вона і вона.
 
Такі, як цукор — вона і вона,
 
Їм буде супер — вона і вона.
 
 
Червоні колготки
 
 
Моя дівчина зроблена з неба,
 
Її губи зроблені з раю.
 
В моєї дівчини очі — озера,
 
В яких до берега не допливаєш.
 
 
 
Я подарую своїй дівчині
 
Найкращі квіти Голландії.
 
Залию ванну п'яними винами
 
І буду з нею плавати.
 
 
 
Я люблю свою бейбе, її червоні колготки.
 
Я люблю свою бейбе, її помаду солодку.
 
Я люблю свою бейбе, її лаковані мешти.
 
Я люблю свою бейбе, Вона ніколи не бреше.
 
 
 
Моя дівчина має тіло
 
З найтоншого вельвета;
 
Найглибші ріки Аляски,
 
Найвищі гори Тібета...
 
 
 
Я подарую своїй дівчині
 
Найкращі пісні Ірландії.
 
І буду купатися в хвилях
 
Волосся її водоспадів.
 
 
 
Моя дівчина пахне водою
 
Альпійського талого льоду.
 
Моя дівчина буде зі мною,
 
Я її не віддам нікому...
 
 
Чим пахне?
 
 
Я грію ноги, а за рогом йде запекла війна.
 
Поранене яйко не смакує, і тошнить від вина.
 
Кобіти ходять по підвалах, я не знаю, нащо
 
Ходити треба в ліс, а по неділях в кіно.
 
 
 
Я обливаюсь кожен ранок холодним молоком,
 
Придумую лікарство, щоб від рака помогло.
 
В під'їзді наші діти курять тухлу ватру кожен день,
 
А мама каже: то є ліпше, ніж пити портвейн.
 
 
 
Чим пахне?
 
 
 
Мій тато має бороду, сто баксів і гараж,
 
А я їх маю десять, бо нащо мені той раш?
 
Я думаю, як вижити, забита голова,
 
І знов в мене свербить потилиця, а з носа тече кров
 
 
 
Ходив по своїй вулиці, тримався за стіну,
 
А тут виходять чувачки і кажуть: бітте зер гут.
 
А я подумав, що то сон, і, видно, мимо пройшов,
 
Хто продасть мені балончик, заки я ще не пішов?
 
 
 
На дискотанцях параноя і веселі слова,
 
Дівчата ходять голі, хлопців зовсім нема.
 
А там ялинка постояла і віднесли в туалет,
 
Бо вже свята всі пройшли і відкривають буфет.
 
 
 
Чим пахне?
 
 
Чуєш біль
 
 
Чуття в мене є, що життя нема,
 
Нема для мене прав,
 
Коли буде кінець...
 
 
 
І знов хтось ходить, як туман,
 
Не мовить ані слів,
 
Іде до своїх снів.
 
Я пробую йти по хиткій землі і пізнавати їх.
 
Рахуй, що то не гріх...
 
 
 
О-о-о! о-о-о! чуєш біль.
 
Чуєш біль...
 
 
 
Знов дивну постать я зустрів,
 
Настрашився себе,
 
Втікав, не знаю де.
 
З вогню хтось виник, потім зник.
 
Лишилася стіна.
 
І я вкотре вже сам...
 
 
 
О-о-о! о-о-о! чуєш біль,
 
Чуєш біль, чуєш біль...
 
 
 
Знову гіркий і сірий
 
Бачив я сон.
 
Листя кудись летіло
 
В дивний полон.
 
Поїзд тяжкий і темний
 
Став, як стіна.
 
Біг я і тратив сили,
 
Чув, де вона.
 
Тягнеться сива днина,
 
Хочу втекти...
 
Але стіна єдина
 
Не дасть пройти.
 
 
 
Тихо десь ангел грає
 
Моїх пісень.
 
Я вже не дочекаюсь,
 
Щоб кінчився день.
 
 
 
Може, її побачу —
 
Сил вже нема.
 
Поїзд тяжкий і сірий
 
Став, як стіна...
 
 
 
О-о-о! о-о-о! чуєш біль,
 
Чи ти чуєш біль, чи ти чуєш біль?
 
 
 
О-о-о! о-о-о! чуєш біль,
 
Чи ти чуєш біль, чи ти чуєш біль?
 
О-о-о! о-о-о! чи ти чуєш біль.
 
Чи ти чуєш біль, чи ти чуєш біль?