Сутінки

— Ось про що ти мрієш? Стати чудовиськом?
— Не зовсім, — сказала я. Вибраний ним тон змусив мене насупитися. Справді чудовисько. — Переважно я мрію про вічність поруч із тобою.
Едвардів вираз змінився, пом’якшав, посмутнів через ледь відчутний біль у моєму голосі.
— Белло, — його пальці легенько обвели контур моїх губ. — Я залишуся з тобою — хіба цього не досить?
Мої губи усміхнулися під його пальцями.
— Поки що досить.
Моя наполегливість змусила його насупитися. Сьогодні ніхто не збирається здаватися. Едвард видихнув — схоже було на стогін.
Я торкнулася його обличчя.
— Дивись, — сказала я. — Я кохаю тебе більше, ніж решту світу разом узяту. Хіба цього не досить?
— Досить, — усміхнувся він. — Досить навіки. І схилився, щоб притулитися холодними вустами до моєї шиї.
  
Подяки
 
Величезне спасибі моїм батькам, Стіву та Кенді, за любов і підтримку довжиною в життя, за великі книжки, які вони читали мені в дитинстві, й за те, що вони досі тримають мене за руку в моменти, коли я нервуюся;
моєму чоловікові Панчо та моїм синам Гейбу, Сету та Елі за те, що вони так часто відпускали мене до моїх уявних друзів;
моїм друзям із Будинку письменників;
Женев’єві Ганьє-Хавес за те, що вона дала мені перший шанс;
моєму агентові Джоді Рімер за втілення в дійсність найнеймовірніших мрій;
моєму редакторові Меган Тинглі за її допомогу, завдяки якій «Сутінки» стали кращими, ніж на початку;
моїм братам, Полу і Джейкобу, за пораду експертів у технічних питаннях;
моїй он-лайн родині, талановитому колективу та письменникам з fansof ealitytv.com, особливо Кімберлі «Шаззер» та Коліну «Мантенні» за підтримку, поради й натхнення.