Вогнем і мечем. Том перший

С. 436. Адам Кисіль (1580–1653) — український магнат, прихильник панування шляхетської Польщі в Україні, брацлавський і київський воєвода. Учасник придушення селянсько-козацьких повстань першої половини XVII століття в Україні. Вороже ставився до Запорозької Січі, визвольної війни 1648–1654 років. Під час перемов польських комісарів із повстанцями у Переяславі (1649), Зборові (1649) та Білій Церкві (1651) прагнув відірвати козацтво від селянства.
С. 444. Про пана з Потока… — Рід Потоцьких дістав назву від села Поток під Краковом.
С. 445. Йоахим Єрлич (1598 — близько 1673) — польсько-шляхетський хроніст XVII століття. Походженням український православний шляхтич із Волині. Був пов’язаний із великими польськими магнатами, які боролися проти посилення королівської влади. У період народно-визвольної війни виступав на боці шляхетської Польщі. Брав участь у кривавих розправах шляхетських загонів над мирним українським і білоруським населенням. Складати хроніку почав 1648 року під час перебування у Києво-Печерському монастирі, де ховався від повстанців. Його хроніка охоплює період від 1620 року до квітня 1673— го. Сповнений зненависті до повсталого українського селянства і козацтва, намагався усіляко очорнити антифеодальну боротьбу українського народу і перекрутив історичні події. Проте, поряд із тенденційно ворожими твердженнями, подає цікаві відомості про народно-визвольну війну. Хроніку видано польською мовою 1853 року у Варшаві.
С. 451…. рейментарство віддано в інші руки… — Сеймом було призначено трьох рейментарів, про яких Хмельницький, маючи на увазі лінощі й великопанські манери коронного конюшого Домініка Заславського, академічну вченість коронного підчашого Миколая Остророга і юний вік коронного хорунжого Александра Конецпольського, глузливо казав: «Перина, латина, дитина».
С. 525. Нехай же від цього яструбця гідні батька дітлахи вродяться… — Яструбець — герб Скшетуського.
Євген Литвиненко