Сад божественних пісень

Пісня 3-тя
Iз цього сiменi. «Нехай земля вродить траву, ярину»  [6] . Або: «I як трава молода, розцвiтуть вашi костi»  [7] .
Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвiли й солов'їв навели.
Геть, печале, геть вiдсiль! Не нiвеч ти красних сiл!
Бiжи co6i в болот, у пiдземнi ворот.
В пекло повертай назад! Не для тебе рай i сад!
Душа моя процвiл, радостi менi дала.
Щасний той i без утiх, хто подужав смертний гpix.
Душа його - Божий град, душа його - Божий сад.
Завжди родить сад квiтки, завжди плiд згина гiлки,
I весною все пахтить, - листя тут не облетить.
Боже мiй! Це ти - мiй град! Боже мiй! Це ти - мiй сад,
А невиннicть - то мiй квiт, мир, любов - ото наш плiд.
Бо душа моя верба, ти для неї, як вода,
Буду жить на тiй водi, втiш мене у цiй бiдi.
Я нiчого не боюсь, лиш гpixa я стережусь,
В менi вбий усякий гpix - це є ключ моїх yтix!