Українська мала проза XX століття: Антологія. Упорядник Віра Агеєва

Памві здалося, що хтось грав на фісгармонії так, як він щойно придумав, він кинувся до кімнати — там все було тихо, дитина ще спала.
Памва припускав, що має ще з півгодини до пробудження.
Памва намацав на бильці ліжка якийсь светер і забрав його до кухні, бо трохи змерз; то був грубий жіночий бордовий светер на ґудзиках — великих, дерев’яних, аж стертих від доторків — було зрозуміло, що ґудзики зроблені з дуже м’якого дерева, вони напевно значно старші за светер.
Памва мусив хоч щось з’їсти, бо почало пекти у шлунку, він оглянув холодильник — трохи сиру, фляшка молока, фляшка мінеральної води, масло, кусник вареного м’яса, мед у слоїку, рештки горілки, цитрини — сир з молоком він дасть дитині на сніданок; з’їв м’ясо і дві великі ложки меду.
Памва хотів змішати горілку з мінеральною водою і додати цитринового соку, взяв воду, але виявилося, що рука так затерпла, що аж не втримав пляшки, і вона розбилася (Памва не міг встановити, чи то через серце, хоч біля серця нічого не відчував, чи притиснув руку, коли засинав сидячи).
Натомість Памва заварив чай і влив у горнятко з гарячим плином досить горілки.
Памва уявив собі, що зараз нап’ється чаю і піде до кімнати, там спить його дитина, він ляже до ліжка, намагаючись не розбудити жінку — дуже рідну, але зовсім незнану (Памва не міг придумати ні обличчя, ні тіла, очевидно, що це хтось, кого він насправді ще не бачив), а вранці він буде її обнімати, коли в кімнаті вже ясно, але син ще спатиме.
Памва вийшов надвір, щоб не напустити диму до кімнати, пора телефонувати до Анни (вчора Памва мріяв пробути цілий день з Анною вдома, нікуди не виходячи), оранжереї вже просвічувалися, і тепер химерами були не самі вони, а те, що невиразно впізнавалося всередині.
Памва добре розумів, що от-от закінчиться сигарета, він знову зайде до помешкання, потім прийде Анна, і що цей стан кількох хвилин надзвичайно нестійкий, а все ж не міг себе переконати, що ще щось буде інакше, що ця мить перестане видовжуватися і продовжуватися безконечно, що можливі якісь найменші зміни у світі, у ньому, що відстані нормалізуються, що буде далеко, дальше, близько і ближче, що відстані можна буде перейти.
Памва ішов сходами і заборонив собі наразі любуватися станами, фіксувати їх, запам’ятовувати, систематизувати, а передовсім намагатися викликати — йому треба вернутися до дитини, ніде не зависнувши.
Ще Памва подумав, що коли все ж записуватиме сценарій п’єси, колись пізніше, то закінчить його приблизно так: виконавець не має ніякого іншого завдання, крім витворення відчуття присутності.
26.10—29.11.1994 р.
  
Хронологія
 
1898
Кобилянська Ольга          Valse melancolique
1900
Кобилянська Ольга          Там звізди пробивались
Стефаник Василь            Камінний хрест
1901
Стефаник Василь            Кленові листки
Черемшина Марко            Карби
1902
Винниченко Володимир     Краса і сила
Кобилянська Ольга          За готар
Коцюбинський Михайло     Цвіт яблуні
Мартович Лесь                Зле діло
1904
Мартович Лесь                Грішниця
1905
Українка Леся                  Приязнь
                                     Розмова
1907
Коцюбинський Михайло     В дорозі
1908
Коцюбинський Михайло     Intermezzo
1909
Коцюбинський Михайло     Дебют
Михайло Яцків                 Дівчина на чорнім коні
1911
Коцюбинський Михайло     Сон
1912
Винниченко Володимир      Олаф Стефензон
1913
Українка Леся                  Екбаль-ганем
1916
Могилянський Михайло      З темних джерел життя
                                      Згуба
Стефаник Василь              Діточа пригода
                                      Марія
1921
Косинка Григорій               Вечірні тіні
1923
Хвильовий Микола             Редактор Карк
                                      Синій листопад,
1924
Хвильовий Микола             Я (Романтика)
Яновський Юрій                 Історія попільниці
                                      Мамутові бивні
1925
Косинка Григорій              В житах
                                     Мати
Черемшина Марко            Бо як дим підоймається
1926
Любченко Аркадій             Via Dolorosa
Підмогильний Валер’ян      Третя революція
1927
Підмогильний Валер’ян      Проблема хліба
Хвильовий Микола            Арабески
1928
Хвильовий Микола            Сентиментальна історія
1932
Стефаник Василь              Гріх
1935
Вільде Ірина                     Крадіж
1937
Вільде Ірина                     Наші батьки розійшлись
Косач Юрій                      Вечір у Розумовського
                                     Голос здалека
1942
В. Домонтович                 Емальована миска
1945
Костецький Ігор               Ціна людської назви
1946
Костецький Ігор               Тобі належить цілий світ
1947
В. Домонтович                 Апостоли
1948
В. Домонтович                 Приборканий гайдамака
1952
Михайло Яцків                  Гермес Праксітеля
1954–1955
Довженко Олександр         Зачарована Десна
1960
Первомайський Леонід       Шенбрунн
1962
Василь Симоненко             Вино з троянд
1963
Тютюнник Григір              В сутінки
1966
Тютюнник Григір              Зав’язь