Ґарґантюа і Пантаґрюель

Житло було у сто разів пишніше за Боніве, Шамбор і Шантильї, у ньому було дев'ять тисяч триста тридцять два покої, кожен зі своєю вбиральнею, кабінетом, шатнею і капличкою і кожен із виходом до парадної зали. Між усіма баштами, посередині житлового корпусу, вилися кручені сходи, де приступки були почасти з порфиру, почасти з нумідійського каменю, почасти з мармуру-серпентину, завдовжки двадцять два ступні, заввишки — три пальці, числом дванадцять між кожною площадинкою. Кожну площадинку вінчали дві прегарні античні арки, — пропускаючи сонячне світло, вони вели до ажурних лоджій, завширшки таких, як сходи, а сходи піднімалися аж під дах і завершувалися павільйоном. Звідусіль такими самими сходами можна було потрапити до парадної зали, а з зали до житлових кімнат.
Між баштами Арктикою і Кріерою містилися чудові книгосховища, де зберігалися книжки грецькою, латинською, гебрейською, французькою, тосканською та еспанською мовами, причому на кожному поверсі були зібрані книжки лише однією якоюсь мовою.
Посередині пишалися чудові сходи, куди вхід був знадвору і становив собою арку шість туаз [122] завширшки. Сходи були такі зграбні й широкі, що ними могли братися аж на самий верх шестеро панцерників із сулицями при боці.
Між баштами Анатолією і Месембриною тяглися прегарні просторі галереї, розмальовані настінними фресками з зображеннями подвигів давніх героїв, історичних подій та всіляких краєвидів. Між ними були такі самі сходи і війстя, як і від річки. А над війстям буйними античними літерами красувався віршований напис.
  
Розділ LIV
 
Напис на великій брамі Телемської пустині
 
 
 
Сюди вам зась, дурисвітський народ,
 
Пустомолот, святий та божий всюди,
 
Ласощохлист, голінний, наче ґот
 
Чи остроґот, кривить брехнею рот
 
І шити от у дурні масу люду.
 
Ви всі, паскуди, сіячі облуди,
 
Тут, кривосуди, шушваль ви одна,
 
Вам не дадуть пускати тумана.
 
Ваша вся брехня
 
Душу нам сповня
 
Щирим гнівом.
 
Не дала б нам співи
 
Затягать щодня
 
Ваша вся брехня.
 
Сюди вам зась, підсудок лиходій,
 
Лупій, удаха на шахрайські штуки,
 
Смикач, що у захланності своїй,
 
Його не сій, а вродиться як стій,
 
Завжди готовий взяти на поруки,
 
Як куку ти даси йому у руку.
 
Геть цю звірюку; ні до чого весь
 
Ваш здирницький, запроданський процес.
 
На неправий суд
 
Місця не дадуть
 
В вольній цій осаді,
 
Стане на заваді
 
Все для цього тут
 
На неправий суд.
 
Сюди вам зась, дряпічка-казнокрад,
 
Гад, перед ким позичник безборонний.
 
Скупяга висхлий, хто здирати рад
 
З усіх підряд і не один дукат, —
 
Нікому, кат, не даючи пардону,
 
Цей син мамони вже нагріб мільйони
 
Ще й беззаконно, хай він западе!
 
У нас він місця не знайде ніде.
 
Отаке сурло
 
Щоб сюди прийшло,
 
Ми б його немило
 
З ґанку вниз спустили,
 
Тільки б загуло
 
Отаке сурло.
 
Сюди вам зась, патяка, талалай,
 
Базюн, гай-гай, на розум небагатий.
 
Муж заздрісний, такий уже вахлай,
 
Що хоть тікай, не видно сварам край.
 
І вам, мужлай, у шанкрах пранцюватий,
 
Кастрат писклятий, стариган проклятий,
 
Нам дбати, аби шолудь ця від вас
 
Заразою у нас не розійшлась.
 
Честь тим і хвала,
 
Шана немала,
 
Хто живе в любові,
 
Тілом хто здоровий.
 
Щоб завжди була
 
Честь тим і хвала.
 
Заходьте, хай вас Бог благословить
 
В цю мить, шляхетні наші паладини.
 
Тут вас чекає ласка і привіт,
 
Щоб міг радіть ваш галасливий рід
 
Багато літ, веселий і єдиний.
 
Щоб не давав причини для крушини
 
Приют невинний, зведений тут вам,
 
Поштивим, гойним і значним панам.
 
Витязям бравким,
 
Лицарям прудким
 
Підлість невідома;
 
Добре в нас удома
 
Чесним і струнким
 
Витязам бравким.
 
Заходьте всі, кому Письмо Святе,
 
Таке просте, підпора і підмога.
 
Тут не доводять те, відтак не те,
 
Тут як на те, голів не заплете
 
І не вросте в вас правда кутернога.
 
З нас многі бачили увіч живого
 
Тут Бога, Боже слово помага
 
Крушити ненависного врага.
 
Слава божества
 
Тут не убува,
 
В місці у святому,
 
Видно це у всьому,
 
Тут завжди жива
 
Слава божества.
 
Сюди заходьте, найясніші з пань,
 
Безперестань, вдень і вночі так само.
 
Заходьте, чистих сповнені бажань,
 
Який в вас стан, фігура без доган,
 
Куди не глянь, не описать словами.
 
Щоб знатній дамі можна було з вами
 
Тут жить роками, в затишку й теплі,
 
Державець дав нам гроші чималі.
 
Злота цілий клад
 
Цар звелів нам дать,
 
Щоб жили не вбого.
 
Славте, люди, того,
 
Хто нам зволив мать
 
Злота цілий клад.
 
 
  
Розділ LV
 
Як убрано селитьбу телемітів
 
Посеред задвірка стояв чудовий водограй з алебастру; угорі три грації, кожна з рогом достатку, і в кожної з пипок, рота, вух, очей та інших отворів лилася вода. Двірські мури підтримувалися масивними колонами з халцедону і порфиру, увінчаними ладними арками, під якими тяглися прегарні галереї, оздоблені мальовидлами, а також рогами оленів, однорогів, носорогів, гіпопотамів, бивнями слонів та іншими дивоглядами.
Помешкання для жінок розташувалися між баштами Арктикою і Месембриною. Решта належала чоловікам. Напроти жіночої половини, між двома першими баштами, обладнано для розваги арену, іподром, театр, басейни і дивовижні триярусні лазні, де не бракувало нічого, а вода була запахуща, оліїста.
Над річкою заведено для прохідок гарний сад із дивним лабіринтом у центрі. Між двома іншими баштами були майданчики для гри в маленьку опуку і великий м'яч. Коло башти Кріери розкинувся сад з усілякими плодовими деревами, посадженими по косині. Сад переходив у великий парк, де водилося чимало дичини.
Між двома дальшими баштами було стрільбище для лучників, аркебузерів та арбалетників; за баштою Гесперією — надвірні будовання, повітки, пекарні, льодовні, за ними — стайні, а перед придомками — соколиний двір під опікою досвідчених сокольників; туди щороку надходили з Кандії, Венеції, Сарматії добірні особні пташиної породи: орли, кречети, шуліки, балабани, сапсани, соколи, гороб'ятники, кані та інші птахи; приручені й навчені, вони вилітали з замку жиркувати в поле і ловили все, що попадеться. Далі, ближче до парку, розмістилася псарня.