Свідок обвинувачення
— Таку складну комедію!
— Друже мій! Я повинна була врятувати його. Свідчення коханої жінки — це замало. Ви ж самі натякнули мені на це. Як бачите, я теж трохи розуміюся на людській психології. Якщо мої свідчення обернуться проти мене, — подумала я, — відразу ж реакція буде на користь підсудного.
— А ота пака листів?
— Лише один з них можна розцінювати, як ви говорите в подібних випадках, підтасуванням фактів.
— А хто ж тоді Макс?
— Макса, мій друже, ніколи не існувало.
— І все ж мені здається, — спантеличено промимрив містер Мейгерн, — що ми й так могли б виправдати його… ну… в процесі звичайного судочинства.
— Я не могла ризикувати. Бачте, ви ж думали, що він не винен…
— Так, так… А ви це напевне знали? Здається, я починаю вас розуміти, — сказав адвокат.
— Любий мій містере Мейгерн, — мовила Ромена, — нічого ви не розумієте. Я напевне знала, що він винен.