Легенди Львова

В хаті жінка побачила господиню з немовлям на руках. Мале хлипало і не хотіло спати.
– Брекеке, рекеке, ракс, – наспівувала вона.
– В нас раніше народжувалися самі хлопчаки, – сказав водяник, – а це врешті дівчинка знайшлася. От мені жінка й звеліла, аби я будь-що відшукав куму.
Господиня підвелася й простягла гості немовля:
– Може вам вдасться її приспати, а я накрию на стіл.
Жінка взяла дитину на руки і щойно почала співати колисанку, як мале замовкло і незабаром заснуло.
– Ой, мусите мене навчити тої колисанки, – попросила пані водяникова. На столі з'явилася печена риба, варені раки, канапки з водорощами і цукати з рогозу. А водяник поставив на стіл пляшку вина.
По гостині жінка дала ім'я дівчинці і на прощання водяники насипали їй цілий мішечок риб'ячої луски.
Коли вона повернулась додому, луска перетворилась на дукати. З тих пір та жінка з родиною водяників товаришувала й вони не раз їй рибу привозили.