Гаррі Поттер і таємна кімната

ТАЄМНУ КІМНАТУ ВІДЧИНЕНО. СТЕРЕЖІТЬСЯ, ВОРОГИ СПАДКОЄМЦЯ!
— Що то там висить знизу? — запитав тремтячим голосом Рон.
Гаррі мало не послизнувся, коли вони підступи-ли ближче: на підлозі була велика калюжа води, рон з Герміоною підтримали його, і всі поволі підійшли до напису, не спускаючи очей з якоїсь темної тіні під ним. Раптом вони збагнули, що то, й відскочили назад, розбризкавши воду.
На скобі для смолоскипа була підвішена за хвіст Місіс Норіс, кицька шкільного сторожа. Вона вже задубіла, вирячивши невидющі очі.
На кілька секунд вони заціпеніли. А тоді Рон проказав:
— Пішли звідси.
— Може, треба допомогти, — промимрив Гаррі.
— Повір мені, — сказав Рон, — краще, щоб нас тут не бачили.
Але було вже запізно. Гул, який нагадував гуркіт грому, свідчив, що бенкет щойно закінчився. З обох кінців коридору, в якому вони стояли, донісся тупіт сотень ніг і голосний, веселий гамір нагодованих учнів. Наступної миті увесь коридор заповнила юрба.
Розмови, вигуки, галас зненацька вщухли, коли учні, що були попереду, побачили підвішену кицьку. Гаррі, Рон і Герміона стояли самотньо посеред кори-дору, де раптом усе завмерло. Учні пропихалися вперед, щоб глянути на це жахливе видовисько.
А тоді серед тиші пролунав чийсь крик:
— Стережіться, вороги спадкоємця! Бруднокров-ці, тепер ваша черга!
То був Драко Мелфой. Його холодні очі ожили, а зазвичай бліде обличчя налилося кров'ю, коли він, посміхаючись, пробрався крізь натовп і став Розглядати підвішену кицьку.