Гаррі Поттер і келих вогню

Гаррі вийшов з шатра, покликав Рона, й вони рушили попід лісом, не припиняючи розмови. Гаррі хотів якомога детальніше розпитати, що робили інші чемпіони. Та коли вони проходили повз дерева, біля яких Гаррі вперше почув драконяче ревіння, до них вистрибнула відьма.
Це була Ріта Скітер. Сьогодні на ній красувалася ядучо-зелена мантія, до якої страшенно пасувало самописне перо у неї в руці.
— Мої вітання, Гаррі! — сяяла вона усмішкою. — Чи не міг би ти сказати мені два слова? Що ти відчув, побачивши дракона? Що ти думаєш про справедливість суддівства?
— Так, я можу сказати два слова, — люто відповів Гаррі. — До побачення. 
І пішов з Роном до замку.