Гаррі Поттер і келих вогню

Гаррі глянув на Рона з Герміоною, а ті витріщилися на нього.
— Він вилітає на північ? — прошепотіла Герміона. — Тобто, повертається?
— Які знаки читає Дамблдор? — перепитав спантеличено Рон. — Гаррі... що сталося?
Бо Гаррі раптом гупнув себе по лобі кулаком, аж Гедвіґа впала йому з колін.
— Я не повинен був йому говорити! — люто вигукнув Гаррі.
— Що ти верзеш? — нічого не розумів Рон.
— Він подумав, що мусить вертатися! — Гаррі вдарив кулаком по столі, а Гедвіґа злетіла на спинку Ронового стільця, обурено ухкаючи. — Бо він вирішив, що я потрапив у біду! А зі мною все гаразд!.. Нема в мене для тебе нічого, — роздратовано кинув Гаррі Гедвідзі, що вичікувально клацала дзьобом, — якщо хочеш їсти, то лети в соварню.
Гедвіґа зиркнула на Гаррі з величезною образою і пурхнула до відчиненого вікна, ляпнувши його по голові крилом.
— Гаррі, — заспокійливо почала було Герміона.
— Я йду спати, — урвав її Гаррі. — Побачимося вранці.
Нагорі в спальні він натяг піжаму й заліз у ліжко, хоч анітрохи не почувався втомленим.
Якщо Сіріус повернеться, і його впіймають, то це станеться через Гаррі. Навіщо він усе розпатякав? Заболіло на якусь секунду, а він... якби ж то йому вистачило розуму тримати язика за зубами...
Він чув, як у спальню зайшов Рон, але не озвався до нього. Гаррі ще довго лежав і дивився на темну запону свого ліжка. У спальні панувала цілковита тиша, і якби Гаррі не був такий задуманий, то усвідомив би, що не чути звичного Невілового хропіння, а отже, не спалося не тільки йому.