Пафос
26
— Це коли-небудь закінчиться? — питає Фіона Траха.
— Все коли-небудь закінчується, — неквапно відповідає реввоєнгакер. Дисплеєм пробігають стовпчики цифр і літер. Динаміки вивергають металік.
— Скільки часу повбивано!
— Як стверджував інопланетянин Люка Бессона: «Час не важливий, важливе лише життя». Уйо, мала?
— Уйо, уйо, Віззі По… Тобі треба було відразу сказати, що нічого не вмієш.
— Не люблю брехати. Мама мене вчила, що казати неправду погано… Ти сьогодні напочуд гарно виглядаєш.
— Невже?
— Так. І це — сумно. Перша ознака невідворотного етнічного занепаду — зростання відсотка красивих дівчат у провінційних містах та в пролетарських ареалах мегаполісів.
— Ти б зварив чифірчику, чи що?… Від твоїх філософствувань в мене сверблячка.
— Вже зроблено! — рапортує реввоєнгакер. — Бачиш, який твій друг передбачливий. Треба тільки почекати, поки ніфеля осядуть.
Фіона виймає з шухляди слоїк, на три чверті заповнений таблетками.
— Ось який ніштячок. Назва рецепта: «Смерть старпьора». Інший варіант, ростовський: «Тлєющій фраєр».
— Циклодол? Звідки таке ретро?
— Спадок імперії.
— Поважаю… — Трах йде до кухні заправляти чифір. Відрубаний гучною музикою від решти світу, він не чує, як клацає замок на вхідних дверях. Клямка повільно піднімається. Трах, тим часом, повертається до кімнати.
— Я піду, філіжанки помию, — пропонує Фіона, збираючи з ліжка та підлоги посуд.
Коли вона проминає коридор, вхідні двері рвучко розкриваються, на порозі виникає темна постать. Фіона інстинктивно закриває посудом обличчя. В її шиї з'являється червоний отвір, вона хрипить, падає навзнак, кров бризкає на стіну. Падають і розбиваються філіжанки. Другий отвір виникає в грудях, сиплеться штукатурка. Людина у темному спритно підстрибує до Фіони і безгучно опускає тіло на підлогу, перевіряє очний рефлекс. Дівчина мертва. Людина у темному обережно зазирає до кімнати. Трах сидить перед комп'ютером, спиною до дверей, ревуть на повну потужність динаміки. Людина у темному прицілюється. Як і попередніх, цього пострілу не чути. Куля входить реввоєнгакерові у потилицю, на виході відриває частину голови і пробиває екран дисплея. Іскри, негучний вибух. Трахове чоло із шматком мозку влітає у чорне черево розбитого монітора, кров заливає клавіатуру, принтер, системний блок, динаміки. Людина у темному виймає запальничку і підпалює стос журналів у кутку кімнати. Потім перевіряє інші приміщення, зачиняє вікна. Йде до кухні і відкриває до максимуму газові конфорки. Дивиться на годинник: від уводу операції минуло 29 секунд. Людина faceoff вдоволено видихає повітря і залишає квартиру Лупатого Траха.
Станиславів
Березень 2000 — лютий 2001