ГулІвер В РаботІ

   Гулівер узяв і заспівав;
   Немає дрібниць у розкладі пекла,
   Будь-який привід для риса як гачок.
   Якщо благодаті у світі немає Господньої,
  
   Тобто пекла вир недалекий!
   Адже зло настільки полюбилося світлу,
   Як острівці без компасу добра.
   Хоч героїзму доблесті оспівано -
   На ділі Цар Всесвіту - Сатана!
   Жорстокий у світі цьому процвітає,
   Хто жалості не знає - той король!
   Капкани є під пальмою навіть раю,
   А де добро? Його мізерний нуль!
   Будь-яку віру можна спокусити,
   Будь-яка слава пахне, знай петлею...
   У пісочниці шиплять підступно гади -
   А хочеться світ осяяти мрією!
   Прагнеш до світла, але в темряві витаєш,
   Полювання обдарувати, але порожня кишеня!
   Якщо жити не хочеш жалюгідним папугою,
   Іди на підлість, хитрість та обман!
   Гидко навіть жити під шаром слизу,
   Де без підтримки даху - ні кроку!
   Душею мчить немов сокіл виси,
   Але тіло в болоті, меч блищить ворога!
   Як вийшло, що померкло щастя?
   І чому всюди правити зло?
   Невже Богу не вистачає влади
   Щоб навічно всіх вело добро?
   Адже людина не створена бузувіром,
   Адже в кожному серці є фонтан кохання.
   Ну чому не знають люди заходи,
   А щастя будують лише на крові?!
   Відповіді сам знайти, на жаль, не можеш,
   Так у світі з віку страшно повелося...
   І біси тобі корчать страшно пику,
   І, здається, забув людей Господь!
   Але я не вірю - зло не всемогутнє,
   Тільки треба волю стиснути в кулак!
   Тоді зникне, в пекло порив ведучий,
   І буде між нами мир і лад!
   Отак гарно і з почуттям заспівав Гулівер. І його пісня треба зазначити гарна.
   Орки тим часом добре підсмажили хлопцеві п'яти, але так нічого й не досягли.
   На жаль, це колосальна проблема.
   Після чого почали мучити дівчинку. Її спочатку прив'язали до цапів, і завдавали ударів по босих п'ятах пялкою.
   Дівчинка репетувала від моторошного болю, стогнала, крутилася, але все одно не давала корисної інформації.
   Катування злегка затягнулося... Бачачи, що палиці не діють, орки пустили в хід вогонь і знову запахло паленим.
   Та це погані нелюди та кати.
   А Гулівер тим часом узяв і заспівав, знову гарну пісеньку;
   Моя уява вразила,
   Все стало яскравим, немов у Жовтні!
   А злому бісові сунемо в боки вила,
   І буде так чудово на Землі!
   Такі зірки в нашій світобудові
   Одні рубіни, а іншим алмаз!
   Ми збираємо з безбожних данини -
   Удар як молот і не в брову, а в око!
   Вітрини магазину, де квазари,
   Виблискує променистий іподром!
   У душі моєї зяючі рани -
  
   Начебто в ній пройшов великий погром!
   Зав'ють немов локони комети,