Воскресіння. Світ ангельський. Курс лекцій

розпадеться, щоб я повністю міг з’єднатися з Тобою. Це шлях для нас. Все живе і розвивається за законами природи, але це й є приватний випадок Закону Божого, тому що закони природи регулюються Божим порядком. Божий порядок і Закон Божий – це одне і те саме. Бог є Богом порядку, а не безладу, – читаємо в Святому Письмі. Тварини природні, і таким чином безгрішні. І коли задається питання: чи грішить павук, коли вбиває муху? (Адже це зло, бо “Не убий”!) То відповідь – не грішить, тому що Десять Заповідей дані для людей. Павук розвивається згідно з Божим порядком, і він вбиває для того, щоб жити. І закон еволюції діє, і він є Божий закон, а от коли творіння Боже перестає бути в тілі мавпячому, а стає в тілі людському, перестає бути звіром, а стає людиною – Homo sapiens – людина розумна, яка має розум, а не інстинкт, яка має закон розуму в собі, а не просто закон плоті. От тоді коли вона вбиває – вона порушує Закон Божий, тому що це протирічить Божому порядку. Тому що для неї діє оце “не вбий!”, воно існує в законі розуму кожної людини, і воно існує записаним на скрижалях серця кожної людини, як совість людська. Совість – це і є неодмінна ознака людини.
Адам – земне тіло, представник природи. Ім’я Адам і перекладається як “земний”. Який в результаті свого розвитку, еволюції піднявся до висоти вершини духовної, досяг вищої форми існування матерії – Homo spiritus. Адам вечірній – Homo sapiens, Адам ранішній – Homo spiritus. Адам вечірній – людина розумна, Адам ранішній – людина духовна. Згадаймо, шостий день творіння: І був вечір, і був ранок – день шостий... Вечір – це початок дня. День – це період. Ранок – це вже вершина. Від початку до кінця, від Альфи до Омеги. Так от, і був вечір, і був ранок... Адам вечірній – Homo sapiens, Адам ранішній – Homo spiritus, – це той Адам, який входить в сьомий день, в день Господній, в день спокою, в день суботи Господньої. Адам, в серці якого є Царство Небесне, царство Духа. Адам, який “нагий” перед Господом, тобто, відкритий. Який в гармонії з Богом, який в Едемі перебуває. Едем – “ніжність”, “делікатність”. Який перебуває в раю – духовному садку – вкушаючи духовні плоди з древа життя, з древа волі Божої, древа Закону Божого, з древа істини і премудрості, з древа добра. Як тільки починає вкушати плоди з іншого дерева (духовні плоди: не яблука, не грушки), пізнавати добро через зло, іти іншим шляхом, – то відразу втрачає те живе що є в ньому (Дух животворчий), одразу вмирає духовно. Отже, Адам підіймається шляхом еволюції, і все було добре, бо з волі Божої згідно з Законом Божим (ще раз повторюю, що закон еволюції є приватним випадком Закону Божого) в перших людей відкрилось духовне відчуття. І воно природнім, знову ж таки Божим, Богом призначеним шляхом розвинулось до духовного чуття, те що світ сьогодні називає інтуїцією. Інтуїцію можна спостерігати у Homo sapiens і до сьогодні. Кожен з нас зустрічався в своєму житті з інтуїтивним сприйняттям буття. Кожен з нас має цей досвід, коли знаєш що буде, та не можеш пояснити чому, а просто кажеш: я знаю! Я не знаю чому, – цей досвід для мене містичний, – але я знаю, я відчуваю… Це залишки того, що було відкрито людству в повноті. Вірніше тій частині людства, тому авангарду людства, який піднявся до ранку шостого дня і ввійшов у вечір сьомого.
Отже, духовне відчуття – те що ми зараз називаємо інтуїцією – веде до найвищої форми – до духовного бачення. Духовне розуміння приводить до духовного відчуття, духовне відчуття веде до духовного чуття, духовне чуття веде до духовного бачення. Духовне бачення церква називає духовним спогляданням, що є найвищою формою містичного досвіду – це власне богоєднання. Гріхопадіння Адама в тому і полягає, що він (мається на увазі ціла цивілізація людей, досконалих людей віри) порушив закон розвитку, закон еволюції, закон обоження і зупинився на шляху духовного зростання. Замість того, щоб духовно зростати, (а це є інтенсивний Божий шлях) цивілізація загальмувала і почала рости в шир, а це є екстенсивний шлях розвитку. Насправді нам не потрібний телефон, тому що він в середині нас є: існує поняття телепатії... Нам не потрібний літак, бо існує поняття левітації. Існує поняття телекінезу і т.д. Це природні речі, які були б відкриті, якби ми йшли цим шляхом. І будьте певні, не було б Чорнобиля, ні екологічних катастроф (власне нищення землі, прокляття землі). Коли ми читаємо, що прокляття землі стало результатом гріхопадіння Адама, то про це і йде мова, як сказано в Апокаліпсисі: “І дадуть відповідь всі хто нищив землю”. Екстенсивний шлях розвитку веде до знищення природи, до знищення оточуючого середовища, а інтенсивний шлях веде до гармонії з природою. Сьогодні людство починає розуміти це. Схоже, це озаріння, розуміння це уже приходить. І слава Богу! На початку було Слово, на початку була інформація, на початку розуміння. Дасть Бог, це розуміння стане плоттю, і не тому що ми такі хороші (я маю на увазі сучасного Адама), а тому що Господь “зажене нас в таке тісне місце”, що ми змушені будемо кликати до Нього. І ті екологічні програми які на сьогоднішній день здійснюються у всьому світі, вони є результатом не нашої досконалості, а навпаки – недосконалості. Тому що за допомогою комп’ютерної техніки (яку ми створили знову ж таки розвиваючись технократичним, тобто екстенсивним шляхом) ми здатні прорахувати, що якщо ми не будемо витрачати кошти на екологічні програми, то нам просто не буде чим дихати, і дуже скоро. І це не жахлива фантастика, а це реалії, тому що проклятий всякий, хто нищить землю! Людство приходить до розуміння необхідності рятуватись. Господь кожного з нас, і все людство, через страждання приводить до спасіння. Ту частину людства, а вона нажаль на сьогоднішній день найчисельніша, яка не має прямого відання волі Господньої. Замість того, щоб духовно зростати (а це є інтенсивний Божий шлях), цивілізація загальмувала і почала рости в шир, а згодом і вниз. “Шир” означає інтелектуальний, а не духовний розвиток. Сталося повернення людини духовної – Homo spiritus – назад до людини розумної – Homo sapiens. Сталося повернення, а це регрес, а отже це порушення Закону. Господній закон – закон