«Месопотамія» за змістовним наповненням — це дев'ять прозових історій і тридцять віршів-уточнень. Усі тексти цієї книги — про одне середовище, герої переходять з історії в історію, а потім — у вірші. Філософські відступи, фантастичні образи, вишукані метафори й специфічний гумор — тут є все, що так приваблює у творах Сергія Жадана.
[Обережно! Ненормативна лексика!]
* * *
Історії Вавилона, переказані для тих, хто цікавиться питаннями любові й смерті. Життя міста, що лежить поміж рік, біографії персонажів, які б’ються за своє право бути почутими, хроніка вуличних сутичок і щоденних пристрастей. Освідчення й зради, втечі й повернення, ніжність і жорстокість. Найліричніша книга автора.
* * *
Що таке Месопотамія — це кожен розуміє по-своєму. Наприклад, вона може бути осілим між двома замуленими річками пагорбом Харкова. Або будь-яким іншим межиріччям. Із притаманним йому межимов’ям, межинультур’ям, межидержав’ям та рештою трагікомічних випробувань, що підстерігають нас межи народженням і смертю. Одне слово, не схоже, щоб за останні 5—6 тисяч років щось на цьому світі суттєво змінилося. Нам залишається повторювати все ті ж месопотамські подвиги і гріхи. Жадану залишається складати про них вірші і прозу. Бо хто ще між Доном і Сяном уміє так щемно писати про те, що стається з усіма скрізь і завжди?
Олександр Бойченко, літературний критик, публіцист, перекладач